Цікаво, що давньоримський історик Публій Корнелій Тацит, який народився у 50 році І століття, згадував про поселення поблизу району Сілезія у 97 році. Тоді були лише згадки про те, що на місці сучасного Вроцлава проживає народ, який можна вважати наближеним до слов’ян, пише сайт wroclawyes.eu.
Замітки Тацита мали вагоме значення для історії, адже сам науковець та письменник мав вищу магістратуру консула і був сенатором у Давньоримській імперії. Сумніватися у його словах на той час ніхто не мав права. Що ж стосується поселення в районі Сілезії, то це єдина згадка про людей на території сучасного міста.
У 150 році відомий географ Птолемей на підставі записів Тацита вніс до наукової літератури відомості про появу поселення в районі Сілезії. Але, знову ж таки, більше згадок про місто не було. Лише на початку V століття стало відомо, що на околицях сучасного Вроцлава оселилися вандали з племені силінгів. Історики допускають, що саме після цього населений район почали називати Сілезією.
Засновник Вратислав І
За однією з легенд, заснування міста Вроцлав приписують чеському князю Вратиславу I. Майбутній правитель чехів народився у 888 році. Походив він із династії Пржемисловичів, які правили своєрідною конфедерацією племен, що проживали на території сучасних Чехії та Польщі.
Після смерті брата Спитігнєва I Вратислав став правителем чеського народу у 915 році. Подейкують, що саме в ті роки, під час військового походу, він зайшов до поселення на території сучасного Вроцлава. Там він повідомив місцевому люду, що є королем усіх чеських земель, і назвав місто Вратіслава. До речі, місто можна було б сплутати зі словацькою столицею Братиславою, але князь Вратислав до неї не мав жодного стосунку.
Що ж стосується подальшої долі Вратислава I, то після відкриття міста він рушив далі у військові походи. Спочатку його політика була спрямована на союзні перемовини. Він укладав дипломатичні договори із Саксонською династією, угорцями та випадковими слов’янськими племенами.
Згодом Вратислав I, як і його союзники, забував про ці договори. Через це розпочиналися військові конфлікти. Так сталося і у 921 році, коли розгорівся конфлікт під Прагою з угорцями. В результаті збройного нападу князь Вратислав I загинув у віці 33 років.
Мешко І та його син Болеслав Хоробрий
У 990 році Вроцлав, а згодом і вся Сілезія, були завойовані польським князем із династії П’ястів, Мешком І. Правитель Польщі мав на меті захищати країну від нападів чехів, особливо це стосувалося Сілезії та районів, прилеглих до міста Краків.
Загалом усе своє життя Мешко І провів у війнах. До речі, ще до відвоювання Вроцлава князь Мешко відбивав атаки поморського князя Богуслава та переміг німецького імператора Оттона ІІ Рудого. У 979 році Мешку І вдалося перемогти імператорські війська, що дозволило приєднати кілька районів до Великопольщі. Сілезія також увійшла до цього складу.
У 992 році Мешко І трагічно загинув на війні, а його справу продовжив син, Болеслав Хоробрий. Саме Болеслав почав розбудову Вроцлава у ті часи. На Соборному острові був збудований замок, а в середині замку — собор. Це була перша римо-католицька церква у місті. Зумовлено це було тим, що Болеслав Хоробрий підписав договір з імператором Римської імперії Оттоном ІІІ про союз між країнами.
Будівництво замку завершилося у 1000 році. В історії міста Вроцлав зазначено саме цей рік як дату заснування міста. У 2000 році в місті провели масштабний захід з нагоди тисячоліття з дня появи міста як офіційної територіальної одиниці.
Болеслав ІІІ
Наступні 100 років на території Вроцлава відбувалися невеликі війни. Визначну роль у встановленні міста відіграв князь Болеслав ІІІ, який прийшов до влади через довготривалу боротьбу проти рідного брата Збігнева. Болеслав ІІІ переконав князів Київської Русі та Угорщини, що після його приходу до влади Польща створить з цими князівствами великий союз. У 1106 році розпочалася битва військ Болеслава проти Збігнева, у якій перемогу здобув перший.
Вже через два роки Болеслав ІІІ встановив абсолютну владу над польськими землями. У 1109 році Збігнев звернувся за допомогою до імператора Римської імперії Генріха V, аби той увів свої війська до Польщі. Збігнев пропонував імператору свою вірність у разі перемоги над братом.
У тих боях Вроцлав став головною ареною боїв, а самі зіткнення називали битвою на собачому полі
Битва на собачому полі
Битва на собачому полі — одна з найвизначніших у збереженні Вроцлава як міста. У 1109 році військо Генріха V увійшло до Вроцлава, яке стало справжнім полем бою за визнання незалежності польського князівства. На той момент Болеслав ІІІ був готовий до наступу будь-якого ворога, але все залежало від кількісного складу армії нападників.
Під час спроби захоплення Вроцлава Генріх V зіштовхнувся з масовим супротивом. У підсумку вже в перші дні війни імператорська армія зазнала дуже великих втрат серед військових. Звичайно ж, велич імператора не давала йому відступити. Армія ворога почала просуватися далі у Вроцлав.
Дуже дивно, що супротив поляків зменшувався. Армія Генріха V повірила, що поляки вирішили здатися, але підійшовши до так званого собачого поля, імператорські війська опинилися у засідці. Звичайно ж, Болеслав ІІІ не зміг би здобути перемогу без хороброго населення Сілезії. За свою незалежність готовий був воювати кожен поляк.
Болеслав зі своїм військом за кілька годин розбив армію Генріха V, який був змушений тікати з Сілезії. Полеглих римських воїнів почали їсти голодні собаки, які зібралися на полі одразу ж після битви. Звідси й назва цієї битви — битва на собачому полі.
Однак сучасні історики поставили під сумнів факт битва на собачому полі. Тобто усі в один голос кажуть, що, скоріше за все, на цьому місці була невеличка сутичка, а завершилося протистояння між Польщею та Римською імперією дипломатичними перемовинами, адже згодом було повідомлено про перемир’я Польського королівства з Римською імперією та Чехією. Крім цього, Болеслав ІІІ знайшов свого старшого брата у 1112 році, після чого осліпив його і кинув напризволяще. Саме цей факт змусив істориків замислитися, чи дійсно була ця битва, або ж з самого початку це була змова між двома країнами, аби знищити Збігнева остаточно.
Столиця Нижньої Сілезії
Князь Болеслав ІІІ дуже довго керував Польщею, але як великий полководець він заздалегідь приготував свій заповіт. У 1138 році Болеслав ІІІ помер, і Польщу почали розділяти на кілька частин між його синами. Саме так велів батько, і ця подія привела до політичної фрагментації.
Болеслав ІІІ боявся, що між синами можуть початися війни за розподіл території, адже сам мав прикрий досвід з рідним братом. Тому старшому сину Владиславу ІІ він передав у володіння Краківські землі та частину Сілезії.
Інша частина Сілезії утворила князівство зі столицею у Вроцлаві та дісталася молодшому сину Болеславу Високому. Вже на той час у місті була добре розвинута торгівля, а через розташування на річці Одра купці могли використовувати судноплавство для торгівлі з іншими містами.
Прикро, що кожне князівство почало розвиватися самостійно. Вроцлав у Нижній Сілезії був найуспішнішим стосовно економіки. Все це породило наступні конфлікти між правителями князівств, але попри політичні ситуації Вроцлав залишився столицею Сілезії.