Ім’я Яцека Сутрика, чинного мера Вроцлава, довго було в центрі уваги вроцлавських ЗМІ, а на перші шпальта польських потрапило у 2024 році. Але не через досягнення, а через скандал довкола приватного університету Collegium Humanum, який, як з’ясувалося, роками «штампував» дипломи MBA для чиновників, бізнесменів і політиків. Один із таких дипломів – у резюме Сутрика. І саме він став підставою для серйозних звинувачень: у корупції, зловживанні посадою та фінансових махінаціях. Сайт wroclawyes.eu розібрався, що найцікавіше в справі з дипломами MBA, яке місце в історії посідає Сутрик і як скандал вплинув на місто.
Афера Collegium Humanum — як розгортався найбільший освітній скандал у Польщі
На перший погляд, це звичайний приватний виш із філіями в кількох містах, серед яких і Вроцлав. Але вже у 2022 році навколо Collegium Humanum почали ширитися чутки: надто багато чиновників у рекордні терміни здобували тут диплом MBA, який відкривав їм двері до наглядових рад державних підприємств. Усе це виглядало як схема – вигідна, але незаконна. І зрештою, правда вибухнула скандалом на державного масштабу.
Суть скандалу, який медіа вже охрестили afera Collegium Humanum, зводиться до продажу дипломів про вищу освіту. За версією слідства, університет системно й масово видавав документи людям, які навіть не з’являлися на заняттях. Замість знань – формальні підписи, замість іспитів – готівка або «спонсорська допомога». Схема працювала роками, аж поки в лютому 2024 року Центральне антикорупційне бюро (CBA) не провело гучну серію затримань, зокрема ректора Павела Чарнецького.
Дипломи цього університету активно використовувалися для просування в кар’єрі. Зокрема, володіння MBA дозволяло потрапити до наглядових рад – органів, де зазвичай обертаються солідні гонорари. Саме тому десятки чиновників, посадовців і політиків звернулися до Collegium Humanum по «освіту». Серед них – не лише мери міст, а й депутати Сейму, представники PiS і PO, а також родичі впливових фігур.
Уже в березні 2024 року уряд оголосив, що дипломи цього вишу більше не визнаватимуться підставою для обіймання посад у держкомпаніях. Ініційовано масштабні перевірки, у медіа з’явилися списки випускників, а кожне нове ім’я – це окремий скандал. І хоча в центрі уваги опинилося чимало відомих осіб, один із фігурантів виявився особливо резонансним – мер Вроцлава Яцек Сутрик.
Мер у центрі бурі: як Яцек Сутрик опинився під прицілом
До цього Яцек Сутрик сприймався як один із найуспішніших мерів Польщі – із сучасним баченням міста, стабільною підтримкою виборців і чітким політичним позиціюванням у лавах ліберальної «Громадянської коаліції» (KO). Але його ім’я в списках випускників Collegium Humanum різко змінило інформаційний фон. З поодиноких публікацій усе перетворилося на кримінальну справу, де він уже не свідок, а підозрюваний.
Своє навчання в Collegium Humanum Сутрик пройшов ще у 2021–2022 роках. Але слідчих зацікавило не лише це, а й обставини оплати. За даними прокуратури, кошти за його програму MBA (≈50 000 злотих) були сплачені не особисто, а однією з міських компаній, що вже саме по собі викликає питання. У листопаді 2024 року агенти CBA затримали мера, вилучили документи, провели обшуки у Вроцлавській міській раді й міських структурах.
Головна суть звинувачень полягає в тому, що Сутрик використав диплом як «квиток» до кількох наглядових рад державних компаній, завдяки чому, за оцінками слідства, незаконно заробив понад 230 000 злотих. У червні 2025 року прокуратура виділила справу проти нього в окреме провадження, наголосивши: матеріали вже повністю зібрані й підготовлені до суду.
Сам Сутрик заперечив усі обвинувачення, називаючи їх політично вмотивованими. У заявах до преси він стверджує, що навчання проходив добросовісно, а джерела фінансування були прозорими. Водночас лідери його політичної сили дистанціювалися від справи, ухиляючись від прямих коментарів. У медіапросторі це вже охрестили «мерським падінням» – прикладом того, як системна проблема може «з’їсти» навіть доволі успішного регіонального лідера.
Як реагує Вроцлав і польська влада
Скандал із Collegium Humanum став для Вроцлава переломним моментом. Уперше в новітній історії Польщі мер великого міста опинився в центрі справи, яка водночас торкається політики, освіти, етики й публічних фінансів. І незалежно від юридичних наслідків, сам факт участі Яцека Сутрика в цій афері залишив помітний слід у політичному житті Вроцлава.
Для самого міста це стало тестом на стійкість інституцій. Репутація відкритого, прогресивного Вроцлава – міста культури й креативних індустрій – в одну мить була, якщо не зруйнована, то принаймні поставлена під сумнів. Партнерські міста, європейські проєкти, інвестори й мешканці – усі стежили за тим, як саме влада реагувала на підозри, чи діяла прозоро, чи здатна була визнавати помилки.
Політично скандал призвів до змін у настроях виборців. У суспільному дискурсі почала з’являтися вимога більшої підзвітності місцевих лідерів, особливо в питаннях освіти, доброчесності й зв’язків із державними компаніями. Риторика навколо дипломів MBA стала токсичною, а сам термін афера Collegium Humanum – синонімом до фрази «корупція в білому комірці».
На системному рівні ця справа продемонструвала, наскільки великою є різниця між формальним здобуттям освіти і реальною кваліфікацією. Коли доступ до наглядових рад визначає не досвід, а диплом сумнівного вишу, суспільство закономірно вимагає перегляду правил. І Вроцлав став одним із перших міст, де ці питання вийшли на поверхню з такою силою.
Сутрик, попри свою активну оборонну позицію, так і не зміг повністю зняти підозри. І навіть якщо він зберіг посаду чи уникнув вироку, його ім’я залишилось у хроніках як символ цілої епохи – коли освіта, яка була інструментом політичного і фінансового впливу, підірвала довіру до посадовців, яка на практиці виявилася крихкою.
Більше, ніж один мер: що афера Collegium Humanum відкрила про систему
Попри гучне ім’я Яцека Сутрика у заголовках, справа Collegium Humanum стосується багатьох людей. Вона оголила проблему, яка десятиліттями зростала в тіні: приватна освіта, що поступово стала обслуговувати запити політиків, а не знань. Дипломи MBA з цієї установи були в кишенях сотень чиновників по всій країні – і в більшості випадків не через академічний інтерес, а тому, що це відкривало доступ до посад із високими зарплатами та політичним впливом.
Колегіум Гуманум використовував законодавчу шпарину – MBA-програми, які формально не вимагали акредитації, але відкривали шлях до наглядових рад. Кожен такий диплом ставав свого роду соціальним ліфтом, купленим за міські гроші, сплачені через комунальні структури.
Сутрик став символом цієї системи не лише через свою посаду, а й через обсяг вигоди, яку вдалося задокументувати. Його випадок добре показав, як посадовець може скористатися службовими зв’язками, щоб здобути освіту й одночасно отримати з цього особисту вигоду. Та водночас цей випадок запустив процес: у багатьох містах Польщі розпочалися внутрішні аудити дипломів посадовців, а тема етики й прозорості раптово стала частиною місцевої політики.
Вроцлав – одне з перших міст, яке змушене було публічно відповідати на ці запитання. І ця відповідь, попри всі суперечки, залишиться в історії міста не менш важливою, ніж великі інфраструктурні проєкти чи статус європейської культурної столиці. Афера Collegium Humanum зробила те, що не вдалося реформам і антикорупційним кампаніям: показала, що чесність мера впливає на довіру до нього.