У період Середньовіччя у Вроцлаві керували кілька князів. Чим запам’яталися найбільш значущі з них і який слід кожен залишив у історії? Розгляньмо це в нашій статті на wroclaw yes.eu.
Болеслав Перший Високий
Був князем Сілезії у 1163-1172 роках. Спочатку правив разом із братом Мешко та сином Ярославом, проте через якийсь час останніх перестало влаштовувати підлегле становище і вони підняли проти Болеслава повстання. Князь змушений був розділити Сілезію, віддавши Ярославу Ополе, а братові – Ратибор. Сам він залишився правителем Вроцлавського князівства. Основною метою Болеслав вважав завоювання титулу князя-принцепса, проте досягти її так і не зумів. Вроцлавський князь був двічі одружений, мав дев’ятьох дітей, один із синів і став наступним правителем.
Генріх Перший Бородатий
Син Болеслава Генріх почав своє правління одразу після смерті батька – у 1201 році. Болеслав із дитинства готував Генріха до участі у політичних справах, і син осягав цю науку з великим успіхом. Умілий полководець і мудрий правитель зумів завоювати половину Великої Польщі, ставши її повноправним володарем. Дружина Генріха Ядвіга Сілезька була канонізована в 1267 році і сьогодні відома як Свята Ядвіга. У пари народилося семеро дітей.
Генріх Другий Набожний
Був другим сином Генріха Першого, з 1221 року був його співправителем і підписував документи поряд з батьком. Під час зустрічі з польськими князями в 1227 році Генріх Перший був серйозно поранений, і син практично повністю взяв на себе управління князівством. У 1238 році, після смерті батька, Генріх Набожний став князем-принцепсом Польщі, отримавши в спадок Вроцлавське, Краківське й Великопольське князівства. В 1241 році монгольські війська атакували Польщу, і Генріх Другий чинив їм активний опір. Однак сили виявилися нерівними, війська Генріха зазнали поразки, а сам він був убитий. Його голову монголи насадили на жердину та виставили біля воріт Легниці. Обезголовлене та оголене тіло князя було знайдено за кілька днів. Його впізнала по нозі мати, Ядвіга Сілезька – на ступні Генріха було шість пальців.
Попри недовге правління, Генріх Другий залишився в пам’яті Вроцлава, Кракова та всієї Великої Польщі як розумний правитель, шляхетний лицар і християнський мученик, чиє відносно праведне життя було перерване ранньою смертю.
Болеслав Другий
Після смерті Генріха Другого правителем став його старший син Болеслав. Сучасники відгукувалися про нього як про люту, жорстоку людину зі звіриними нахилами. Він ставив тевтонців вище за поляків, щедро наділяючи лицарів землями. Внаслідок цього багато підданих відмовилися від присяги і залишили володіння Болеслава. Весь час свого правління Болеслав вів численні міжусобні війни зі своїми братами, проте особливого результату досягти не зміг. Сумніваючись у вірності вроцлавського єпископа Томаша, взяв його під арешт, за що був відданий анафемі. За Болеслава Другого роздробленість Сілезії значно посилилася.
Генріх Третій
Третій син Генріха Другого був вроцлавським князем із 1248 по 1266 роки. З 1247-го був співправителем Болеслава Другого, який сподівався, що Генріх не зможе управляти норовливим Вроцлавом і поверне йому князівство. Проте Генріх Третій (Білий) виявився сильним, твердим правителем, і місцеві дворяни відчули це на собі. Завдяки своїм визначним якостям, Генріх зумів стати наймогутнішим князем Нижньої Сілезії, беручи участь при цьому і в міжнародній політиці. Але все-таки правління його тривало недовго – він раптово помер у віці 39 років, можливо, від отруєння.
Генріх Четвертий
Він був єдиним сином Генріха Третього, здобув блискучу освіту, жваво цікавився поезією та живописом. При цьому зумів проявити себе і як грамотний правитель, і як вправний воїн. Він поступово посилював тиск на князів Нижньої Сілезії, домігшись у результаті їх підпорядкування. За час свого правління цей володар зумів покращити економіку Вроцлавського князівства та зміцнити вертикаль влади. Крім того, бувши культурною, освіченою людиною, він активно впроваджував у суспільство західноєвропейські звичаї. Сам князь був доволі талановитим поетом – деякі з написаних ним поем включено до Манесського кодексу.
Генріх П’ятий Гладкий
Перша згадка про старшого сина Болеслава Другого припадає на 1264 рік, коли відбувся обряд його посвяти в лицарі. Був запрошений на престол вроцлавським дворянством, яке сподівалося, що Генріх П’ятий буде слабким, залежним від аристократії правителем. Цього не сталося – з перших днів Генріх показав себе як твердий, впевнений у власних силах володар. В одній із міжусобних воєн він був захоплений у полон і провів деякий час у залізній клітці, що негативно позначилося на його здоров’ї. Практично відразу після звільнення він захворів і помер 1296 року.
Болеслав Третій Марнотратник
Третій син Генріха П’ятого залишив своєрідний слід в історії – він запам’ятався як марнотратник і любитель розкішного життя. Його пристрасті призвели до великих фінансових проблем у Вроцлавському князівстві. Спостерігаючи за поступовим руйнуванням князівства, син Болеслава Вацлав заздалегідь зажадав свою частку спадщини, і князь, не бажаючи конфліктувати, виділив синові намисловські землі. Через кілька років він передав Вацлаву і другому синові, Людовікові, у спільне володіння Легницьке князівство, а сам вирушив із дружиною до міста Бжег, де й провів своє останнє десятиліття. При цьому він продовжував витрачати гроші, вести розкішний спосіб життя і брати участь у всіх святах, за що церква двічі накладала на нього прокляття. Вони були зняті лише на смертному одрі, і то завдяки активному клопотанню його синів.
Владислав Легницький
Молодший син Генріха П’ятого правив лише рік. Причиною його усунення з престолу стала хвороба психічного характеру. Однак це не завадило йому захопити замок Рогівець і здійснювати звідти набіги на землі старшого брата Болеслава. За це його схопили й відправили до підземелля Легницького замку, де провів близько пів року в жахливих умовах. Звільнений Владислав був лише завдяки заступництву Генріха Шостого. Вийшовши на волю, він спробував вести колишній спосіб життя, зібравши невеликий загін і здійснюючи розбійні напади на володіння брата. У результаті Владислав знову потрапив у підземелля, де знаходився понад рік. Наприкінці його хвороба різко загострилася, психічні порушення стали очевидними. Звільнившись, решту життя він провів під наглядом лікарів і брата в Нижній Сілезії.
Генріх Шостий
Другий син Генріха П’ятого відомий тим, що уклав союз із королем Чехії та підписав договір, згідно з яким Вроцлавське князівство залишалося незалежним лише за його життя. В обмін на це Генріх отримав від короля високу пенсію та довічне володіння клодзькими землями, розташованими на північному сході Чехії. Можливо, таким чином Генріх прагнув уникнути подальших міжусобних воєн, адже прямого спадкоємця престолу він не залишив – у шлюбі, який він уклав з Анною Австрійською, у нього народжувалися лише дочки. Після смерті Генріха Шостого Вроцлавське князівство втратило самостійність і увійшло до складу Чеського королівства.
Сьогодні Вроцлав є гарним, сучасним містом, і важко повірити, що кілька століть тому за право володіння ним боролися брат із братом, батько із сином. Однак це одна зі сторінок його історії, тож не будемо її забувати.