Першим мером міста Вроцлав був Болеслав Дробнер. Він був призначений на цю посаду 14 березня 1945 року, ще до капітуляції тодішньої німецької влади у місті Бреслау, пише сайт wroclawyes.eu.
Проте у часи, коли місто входило у склад Німеччини, міських голів у ньому не було. Тоді очільників міста називали бургомістрами. Цей термін бере свій початок з часів Римської імперії. Бургомістра вибирали жителі міста і його уповноважували керувати місцевою громадою.
Звичайно ж, у Вроцлаві спочатку не було виборних посад. Спочатку місто належало Стародавній Німеччині, а потім, після племен вандалів, перейшло під владу чеського князя Вратислава І, який призначав керманичів міста сам.
У XVIII столітті місто приєднано до Пруссії. Під час наполеонівських воєн було активною ареною бойових дій. Вже через століття Вроцлав став текстильною столицею Німеччини. Все це зумовлено було тим, що у місті був один із найважливіших траспортних вузлів.
Політичне життя у XIX столітті також вирувало. Враховуючи економічний розвиток міста, то можна пояснити, чому за посаду бургомістра боролися навіть представники німецького уряду. Але був той, хто дійсно надав місту Вроцлав інший вигляд.
Хлопчина із Крулевця
21 грудня 1848 року у місті Крулевець народився Георг Бендер. Повернемося до міста, у якому народився Бендер. Сучасна назва його – Калінінград, але раніше це була Німеччина, і місто носило назви Крулевець та Кенігсберг.
Георг Бендер був німцем за національністю. У рідному місті завершив навчальний заклад середньої освіти, а далі поїхав вчитися до Єнського університету. Вже на той час університет у місті Єна був одним із найпрестижніших у Європі. Там Георг Бендер вчився на юридичному факультеті.
Як тільки навчання було завершено, на Німеччину очікувала франко-прусська війна. Георг Бендер без роздумів став добровольцем у рядах прусської армії. До речі, саме перемога Пруссії у цій битві призвела до остаточного об’єднання німецьких народів.
Повернувшись із війни, Бендер розпочав юридичну практику. Спочатку працював на посадах асистента судді у невеличких містах на Сході Німеччини (територія сучасної Польщі). У 1878 році у місті Олецько став суддею окружного суду, що було першою серйозною посадою для Бендера.
Перший політичний досвід
У 1880 році Георг Бендер переїжджає до міста Торунь. Це місто вже тоді було заселено поляками. За національним складом німців там було лише 20%. Бендер працював спочатку радником при міській адміністрації.
На своїй посаді Бендер вирізнявся розумними ідеями. Його погляд на подальший розвиток міста змусив тодішнього бургомістра Торуні взяти Бендера до себе у заступники. Та вже за деякий час Георг Бендер був обраний бургомістром Торуні і розпочав свої реформи втілювати в життя.
За кілька місяців на посаді Бендер доручив своїм підлеглим розширити міську систему водопостачання та каналізації. Також у Торуні була запущена перша трамвайна лінія. Крім цього, Георг Бендер дуже полюбляв історію і проводив аматорські дослідження, які дозволили йому визначити, що батько відомого науковця Миколи Коперника володів у Торуні будинком.
Домігся Бендер ще більшої розбудови залізниці у місті. На той момент залізниця у Торуні вже була прокладена і непогано розвинута, але керманич міста вважав, що для економічного розвитку потрібно охопити якомога більше напрямків. Це дозволило налагодити у місті транспортний торгівельний коридор.
Працював на посаді бургомістра Торуні до 1891 року. Георга Бендера очікувала нова робота. Згідно з історичними джерелами, таке бажання висловив імператор Німеччини Фрідріх ІІІ. Тут також треба розуміти, що тоді міського голову обирали подібно сучасним виборам. У Німеччині працювало імператорське право вибору. Тож по суті, якщо хтось і приходив висловлювати підтримку тому чи іншому кандидату, то остання воля була за імператором Вільгельмом І. Такої ж самої політики дотримувався і його наступник Фрідріх III, а це означало, що місце роботи Георга Бендера все ж таки зміниться і Торунь отримає нового бургомістра.
Новий вигляд Вроцлава
У 1891 році Георг Бендер стає бургомістром Вроцлава. Тоді місто носило німецьку назву Бреслау. На новому місці роботи Бендер одразу ж почав вивчати економічну ситуацію міста. Після цього аналізу було прийнято рішення розширити межі міста шляхом приєднання до нього навколишніх сіл.
Одразу ж у Вроцлаві почали будуватися нові житлові квартали та міські парки. Бендер також займався модернізацією закладів освіти та громадських історичних будівель. Згодом Георг Бендер за кошти місцевого бюджету муніципалізував приватну компанію, яка відповідала за громадський транспорт у місті. Пізніше замінив у Вроцлаві кінні трамваї більш сучасними електричними.
За правління Бендера було побудовано міський порт через річку Одру, а також вантажний залізничний вузол. Аби розуміти, яке значення Георг Бендер мав для міста, то можна просто подивитися на цифри першого року правління. Коли Бендер став бургомістром, населення Вроцлава налічувало 340 тисяч жителів, а річний бюджет міста становив 14 мільйонів марок. Вже у кінці звітного періоду у місті проживало 540 тисяч людей, а казна мала 45 мільйонів марок.
Зала століття
У 1907 році Георг Бендер ухвалив рішення відзначити сторіччя Битви народів під Лейпцигом. У зв’язку з цим було виділено територію на околиці Щитницького парку. Раніше у Вроцлаві на тому місці розташовувався зоологічний сад.
Прийнято рішення для цього заходу побудувати залу за оригінальним проєктом міського архітектора Вроцлава Макса Берга. Навколо будівництва Зали століття одразу ж розпочалися суперечки від політичних опонентів Бендера. Зумовлено це було високою ціною будівництва – 1,9 мільйона марок.
Дозвіл на будівництво місто отримало у 1911 році. Зала була не схожа на інші будівлі міста. По-перше, ця будівля зіграла ключову роль у подальшому будівництві з бетону. По-друге, за проєктом вона мала 42-метрову висоту та 67-метровий купол у діаметрі, а це була перша будівля такого розміру у Вроцлаві. Загальна площа Зали століття становила 14 тисяч квадратних метрів та була розрахована на 10 тисяч осіб.
Вже після смерті Георга Бендера Зала століття була внесена до реєстру пам’яток Польщі. А вже у 2006 році будівля внесена до списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Нагороди та досягнення
Георг Бендер у 1900 році очолив вроцлавську поліцію, яка через закон перейшла у підпорядкування міській владі. Також у Вроцлаві він став членом прусської палати лордів та заступником голови Сілезького товариства культури.
Став почесним доктором філософії Вроцлавського університету. Також був почесним доктором медицини на знак визнання реконструкції міського водопроводу, яка розв’язало екологічні питання. У 1910 році отримав почесний докторський ступінь новоствореної Вищої школи, яка згодом стала Технологічним університетом. У 1912 році став почесним громадянином міста.
Відставка
Георг Бендер мав бажання ще більше розбудувати місто, але різке погіршення здоров’я цьому завадило. У 1912 році, після 21-річного керування містом, він змушений був піти у відставку. Вроцлавці цю новину зустрічали зі сльозами на очах.
Після відставки він залишився жити у Вроцлаві. Протягом стількох років перебування на посаді бургомістра він вважав місто для себе рідним. Він помер 4 лютого 1924 року у 76-річному віці. Труну з його тілом несли на цвинтар Особовіце по коліях трамвая.
До 1945 року у Вроцлаві існувала площа Георгія Бендера, але через те, що він був німцем, після Другої світової війни її перейменували. Проте у Південному парку залишився пагорб імені колишнього бургомістра.