У XIX столітті процес обрання міських голів у Пруссії пройшов через кілька етапів реформ, зокрема у зв’язку з політичними та адміністративними змінами, які відбувалися в країні. Спочатку міські голови призначалися королем або князем. Це залежало від статусу міста та його значення для центральної влади, пише сайт wroclawyes.eu.
У 1808 році прусський державний діяч барон фон Штейн запропонував провести міську реформу, яка надавала більше прав на обрання мерів. Очільника міста продовжував призначати глава держави, але вже за рекомендацією обраних представників громади міста.
Нова редакція муніципального закону, яка продовжила розвиток міського самоврядування, була прийнята у 1853 році. Далі його вдосконалював канцлер Отто фон Бісмарк. У Пруссії почали проводити місцеві вибори. Можливо, вони й не були демократичними, адже кандидатів у деякі міста затверджував уряд, але виборчий процес був дуже добре регульований законом та більш організованим.
Що ж стосується Вроцлава, то місто відносилося до впливових через стрімкий розвиток автономії. Ще у 1808 році уряд Пруссії наділив Вроцлав більшою незалежністю. Жителі міста були поділені за системою курій (Kurienwahlrecht), яка поділяла виборців на кілька груп залежно від їхнього майнового статусу.
У заможних громадян було більше голосів, а це означало, що бідні мали право голосувати лише для власної втіхи — ніби у них є права. Міські вибори у Вроцлаві проводили за такою системою аж до 1953 року. Звичайно ж, це забезпечувало більший вплив заможного населення на політичне життя міста.
Протягом XIX століття у Вроцлаві спостерігалася еволюція виборчого процесу. Міськими головами обиралися різні політики країни, і це не завжди були відомі самим вроцлавцям люди.
1809-1832
Це період першої реформи у виборчому процесі Пруссії. У 1809 році першим бургомістром Вроцлава став Бенджамін Мюллер. Відомо, що Мюллер народився у 1752 році у Глогуві. Про дитинство першого мера міста мало що відомо. З історичних довідників можна дізнатися лише те, що з 21 по 23 березня 1809 року він був головою комісії, яка відповідала за організацію перших місцевих виборів у Вроцлаві.
Членами органу тоді були колишні політики магістрату та призначений урядом комісар з реформ Пауль Данненберг. Головним питанням засідання було визначити розміри майбутньої міської ради та розпочати процес голосування. У квітні 1809 року було сформовано перший депутатський корпус Вроцлавської міської ради, яка вже на своєму першому засіданні обрала мером Бенджаміна Мюллера.
На посаді Мюллер створив нові муніципальні структури влади та впроваджував наступні реформи держави. Також керував відбудовою Вроцлава після бомбардування наполеонівськими військами. Працював на посаді мера міста до 1812 року.
Змінив Мюллера на посаді Фрідріх Август Карл фон Коспот. Народився у 1767 році в Легниці. Там здобув освіту юриста у лицарській академії. У Вроцлаві опинився під час наполеонівської війни. Після воєнних дій почав працювати у Вищому національному суді. У 1812 році вирішив балотуватися на посаду міського голови та виграв вибори.
У Фрідріха фон Коспота було чітке розуміння подальшого розвитку міста, але розпочалася так звана визвольна війна проти французів. Коспот видав наказ про збір золотих та срібних речей для забезпечення зброєю бідніших добровольців. Також мер Вроцлава зустрівся з Наполеоном I, де провів перемовини про забезпечення недоторканності території міста.
Лише після завершення війни у місті розпочали запроваджувати економічні та соціальні реформи. Перші зміни стосувалися торгівлі та освіти. Коспот прагнув зменшити кількість міських жебраків і видав указ, який дозволяв дітям із бідних сімей відвідувати початкову школу.
Загалом, Фрідріх фон Коспот правив Вроцлавом 20 років. За той час місто пережило сильну повінь, і керівництву потрібно було витратити майже весь бюджет, аби реконструювати його. Проте перебудувати Вроцлав Коспоту не вдалося через хворобу. Фрідріх фон Коспот помер від холери 4 квітня 1832 року, перебуваючи на посаді міського голови.
1832-1842
Смерть чинного мера тримала вроцлавський політикум у шоковому стані, але нового очільника потрібно було обрати. На початку 1833 року міські депутати обрали мером Готліба Донатуса Менцеля. Менцель працював у міській раді Вроцлава з 1806 року.
Йому також належить урочиста промова під час першого засідання міських депутатів. У 1812 році його призначили заступником міського голови, і він тісно співпрацював із Фрідріхом фон Коспотом. Йому підпорядковувалися купці та заможні торговці. Також він був відповідальним за рівні права євреїв, які були прописані у прусському законі. На посаді міського голови працював до 1838 року, а потім за станом здоров’я пішов у відставку.
Готліб Карл Ланге очолив міську владу Вроцлава у 1838 році. Прусський юрист народився 12 жовтня 1780 року. Вроцлав був його рідним містом, де він прожив все своє життя. У міську раду прийшов працювати в 1812 році на посаду міського радника. Згодом Коспот призначив його довіреною особою.
У 1838 році він переміг на виборах та почав свою каденцію на посаді міського голови. У цей період у місті активізувалися опозиціонери, які бажали збільшити політичні права місцевого самоврядування.
Під час правління Ланге у Вроцлаві відкрили Верхньосілезьку залізницю, яка з’єднувала місто з Олавою. Також був відкритий Муніципальний театр. Ці дві події стали останніми досягненнями Ланге на посаді, адже 23 серпня 1842 року він помер.
1843-1863
Кілька місяців Вроцлав був без мера. У 1843 році міські депутати обрали Юліуса Піндера на цю посаду. Піндер на той час вже був впливовим юристом та політиком. З 1835 року він працював урядовим радником у Кенігсберзі.
При владі у Вроцлаві він перебував до 1848 року, а потім був призначений урядом губернатором провінції Сілезія. На цій посаді Піндер підтримав заклик відмовитися від національних податків. Після цього його було відсторонено від посади губернатора.
Цікавим залишається і той факт, що коли Піндер пішов на підвищення, посаду міського голови у Вроцлаві ніхто не перейняв. Місцеві депутати надіялися на те, що Юліус Піндер зможе працювати за сумісництвом.
Лише у 1851 році німецький чиновник Юліус Александер Ельвангер став новим очільником Вроцлава. На посаді він підтримував розвиток торгівлі та промисловості. Відкрив залізничні колії Вроцлав – Познань та Вроцлав – Гловно. Став першим мером Вроцлава, який не пішов у відставку, не помер при владі, а програв вибори своєму опоненту.
1963-1891
Артур Хобрехт, навпаки, став міським головою, який виграв у свого опонента. Він працював у Міністерстві внутрішніх справ Пруссії. Після перемоги на виборах привернув на себе увагу з боку уряду Отто фон Бісмарка. Пробувши одну каденцію на посаді мера Вроцлава, він став очільником Берліна у 1872 році. Згодом став міністром фінансів, але через незгоду з канцлером Бісмарком пішов у відставку.
Після від’їзду Артура Хобрехта до Берліна мером Вроцлава став Макс фон Форкенбек. На посаді він почав вкладати багато зусиль у розбудову міста та впорядкування благоустрою. Будувалися паркові райони Вроцлава. У 1878 році він переїхав до Берліна, де замінив на посаді мера Артура Хобрехта.
Фердинанд Фріденсбург став очільником міста у 1878 році. Під час його головування у місті була побудована перша електростанція, яка дала можливість електрифікувати більшу частину міста. Він розпочав будівництво водопроводу та каналізації у місті. Також відкрив у Вроцлаві багато шкіл та мережу лікарень. За п’ять днів до закінчення терміну Фріденсбург поїхав у відпустку до Італії, де помер від серцевого нападу.