Нацистська Німеччина прагнула повного контролю над усіма містами, які тримала під своєю окупацією. Спочатку починали націоналізацію та жорсткий контроль над приватними підприємствами. Згодом знищувалося все, що було у власності єврейських громадян. Особливо це стосувалося польських міст, адже на початку Другої світової війни на території сучасної Польщі проживало приблизно 3,3 мільйона євреїв, пише сайт wroclawyes.eu.
Далі політика була спрямована на те, аби показати, що нацисти прийшли із добрими намірами. Нацистський уряд активно інвестував в інфраструктурні проєкти. Почали будувати автобани, державні споруди та реконструювати місцеві пам’ятки архітектури.
А далі частиною нацистської політики було нав’язати окупованим містам культурну та ідеологічну асиміляцію. Спочатку нацисти масово почали перейменовувати вулиці міст. До прикладу в окупованому Києві з’явилися вулиці, названі на честь Адольфа Гітлера та Генріха Гіммлера. Аналогічно були перейменовані центральні вулиці Праги та Варшави.
У Вроцлаві також активно займалися перейменуванням вулиць та державних установ. Здебільшого використовували імена командирів батальйонів німецької армії, яких ніхто у місті майже не знав. Так у місті з’явилися вулиці нацистського мученика Альберта Лео Шлагетера, високопоставленого нацистського лідера Германа Герінга, голови СС Генріха Гіммлера.
Такої пропаганди стало владі Вроцлава мало і вони почали роздавати нацистським військовим звання почесного громадянина міста. Дійшло до того, що навіть Адольф Гітлер мав такий статус у місті.
У 1945 році, ще до поразки нацистської Німеччини, почесним громадянином міста Вроцлав став Вільгельм Фрік, якого вроцлавці скоріш за все взагалі не знали.
Будемо знайомі
Вільгельм Фрік народився в місті Альзенц 12 березня 1877 року у сім’ї вчителя. Середню освіту здобув у Мюнхені, а далі розпочав навчання в Університеті імені Георга Августа в Геттінгені. Навчався на факультеті права, адже хотів бути юристом.
Після завершення навчання вирішив вступати в Університет Фрідріха Вільгельма у Берліні. Там здобув чергову кваліфікацію юриста та вирішив повернутися до Мюнхена, де спочатку хотів зайнятися власною юридичною практикою, але згодом передумав через здобуття права обіймати посаду асесора в адміністративних структурах Баварії.
Завдяки юридичній освіті його через кілька місяців запрошують на роботу до управи Нижньої Баварії. Там він працює на провладне керівництво надаючи юридичні консультації, але через деякий час вирішує йти до поліції.
Поліцейський, якого заарештували
У 1904 році Вільгельм Фрік знову повернувся до Мюнхена. Там влаштувався у місцевий поліцейський відділок. Спочатку це була робота поліцейського, а згодом вже юриста. На цій посаді він пробув аж цілих 19 років.
Коли почалася війна, то Вільгельм Фрік зміг уникнути мобілізації через проблеми з легенями та залишився працювати поліцейським. Вже у 1917 році очолив відділ економічних злочинів. У 1919 році став начальником карного розшуку. Вже тоді Фрік був прихильником нацистської ідеології. Під час роботи у поліції він забезпечував таємне проведення зборів нацистів та захищав їх від цензури. У 1923 році Вільгельма Фріка призначили начальником кримінальної поліції.
Тут Вільгельм Фрік вирішив взяти участь у перевороті проти влади Веймарської республіки. Начальника кримінальної поліції одразу ж заарештували, а у квітні 1924 року німецький суд засудив його на 15 місяців умовного терміну. Звичайно ж, із поліції його звільнили.
Політик, який може все
Без роботи Вільгельм Фрік не залишився. Його прихильність до нацизму дала свої плоди. Вже у травні 1924 році він став членом Націонал-соціалістичної німецької робочої партії. Через два тижні його обирають депутатом Рейхстагу. У парламенті Фрік був політиком, який постійно виступав з антисемітською та расовою ідеологією.
Через 2 роки у політиці Фрік очолив фракцію депутатів НСДАП, що значно поліпшило його зв’язки з Адольфом Гітлером. У 1930 році Вільгельм Фрік був призначений міністром внутрішніх справ та освіти Тюрингії. Ця посада була першою для нацистів у міністерстві.
На цій посаді Фрік дозволяв собі майже усе. За його особистого розпорядження були звільнені із в’язниці засуджені за вбивства члени нацистської партії, поновлено випуск пропагандистських газет, а у школах Тюрингії були введені обов’язкові молитви, що прославляли Гітлера.
Після того, як Фрік створив спеціальну кафедру соціальної антропології в Єнському університеті, в уряді Німеччини почали висловлювати занепокоєння стосовно такої політики міністра.
1 квітня 1931 Фріку винесли вотум недовіри, і йому довелося покинути туринський уряд. Проте він продовжував працювати у Рейхстазі й навіть очолював там комітет із закордонних справ.
При владі Гітлера
Зрозуміло було, що якщо Адольф Гітлер прийде до влади, то Вільгельм Фрік буде там не останньою людиною. З року в рік нацистська ідеологія в Німеччині набирала популярності. За усіма прогнозами, на виборах у 1933 році Гітлер був фаворитом.
На жаль, для світу так і сталося. Адольф Гітлер після своєї перемоги одразу ж рекомендував на посаду міністра внутрішніх справ Вільгельма Фріка, мовляв, у нього вже був хороший досвід у 1930-му. Новопризначений міністр почав запроваджувати расистські антиєврейські закони.
Саме Фрік був ініціатором виконання сумнозвісних Нюрнберзьких законів, які проклали шлях для зниження у Європі ролі та кількості євреїв. Також Фрік розпочав боротьбу з церквами та заборонив усі політичні партії окрім НСДАП.
Згодом міністр внутрішніх справ підписав закони про приєднання Австрії, Чеських Судетів, Клайпеди, Гданська, Західної Пруссії та Познані, а також деяких земель Франції до Третього Рейху. Там було запроваджено німецьку правлячу адміністрацію та назначено нацистських керуючих.
У 1936 році міністр Фрік підписав закон, який зробив його формальним завідувачем усіх оздоровчих закладів. У санаторіях, лікарнях та клініках проводилася евтаназія психічнохворих, інвалідів похилого віку задля очищення арійської нації. Все це проходило у межах програми умертвіння Т4. Відповідно до неї, знищенню підлягали непрацездатні особи. Спочатку винищували тільки дітей до 3-х років, а потім всі вікові групи.
Друга світова війна
Під час Другої світової війни поступово передав владу Генріху Гіммлеру. Самого ж назначають протектором Богемії та Моравії. Вільгельм Фрік несе відповідальність за утиски чеського цивільного населення. Контролює примусову працю євреїв і їх депортацію з території Чехії.
У 1945 році завдяки нацистської ідеології стає почесним громадянином одразу кількох міст. Таким чином він став почесним громадянином у Вроцлаві. За історичними відомостями Вільгельм Фрік навіть у цьому місті й не був.
Нюрнберзький трибунал
Було б дивно, якшо б Фрік уникнув відповідальності за усі воєнні злочини проти мирного населення. Його заарештували союзники та передали під Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі. Він був єдиним підсудним, який утримувався без давання показань.
Трибунал визнав його у злочинах проти миру та людства. 1 жовтня 1946 року був засуджений до розстрілу через повішення. 16 жовтня того ж року вирок було виконано. Його усі визнання та нагороди були скасовані на території Польщі та Чехії.