Як тільки люди розпочали досліджувати будівельну галузь, то з’явилася і потреба в архітекторах. У стародавності головними будівельниками були люди, які вміли працювати й головою, і руками. Саме так характеризували римського військового інженера Вітрувія. Саме йому належить перша збережена робота про архітектуру. У Стародавній Греції своїми роботами славилися архітектори Філон, Гермоген, Іктін. Їм належать перші трактати про архітектурне мистецтво, пише сайт wroclawyes.eu.
Вперше професія архітектора виникла у період Відродження в Італії. З того моменту архітекторів наймали на роботу і доручали їм написання попередніх проєктів. Одним з обов’язкових критеріїв розгляду кандидатури було вміння малювати. У черзі на професію архітектора одразу ж вишикувалися художники-аматори.
Згодом в період Відродження виникає креслення. У Римі кожен архітектор повинен був завершити спеціальні курси, аби вміти специфічно зобразити майбутню споруду. Це давало можливість будівельникам точно до проєкту створити ту чи іншу будівлю. Італійський архітектор Філіппо Брунеллескі керував будівельним процесом притулку для немовлят у Флоренції. Це була перша будівля Європи, яку звели за проєктом, створеним за технікою креслення.
Згодом будівництво переросло на новий рівень. До архітектурного креслення додалися обміри, план, перетин, ортогональна проєкція. Ці всі речі удосконалювали проєкт та надавали йому точності під час будівництва. Це все вмів робити Брунеллескі, який за професією був ювеліром і до будівництва не мав ніякого стосунку.
На початку ХІХ століття архітектори зіштовхнулися із проблемою розвитку техніки будівництва. Вже недостатньо було намалювати проєкт, а треба було зробити його правильно, аби будівля не завалилася. У багатьох містах Європи почали відкриватися інженерні школи, які дозволяли проходити навчання архітекторам, як додатковий факультатив.
Саме у ХІХ столітті у Вроцлав приїхав Альфред фон Шольц, який своїми проєктами дозволив місту розбудуватися.
Народився у Дрездені
На жаль, про дитинство та молодість Альфреда фон Шольца відомо дуже мало. Народився у Дрездені 9 вересня 1950 року. Середню школу закінчив у рідному місті, а от про здобуття вищої освіти нічого не відомо.
Перший професійний досвід здобував у Веймарі у 1874 році. Там працював інженером на будівництві залізниці між містами Веймар та Гера. Тоді було прокладено понад 70 кілометрів шляху для потягів.
Після завершення будівництва переїхав до іншого німецького міста Хемніц. Там працював над кількома приватними проєктами. Історичні довідники надають інформацію про те, що Альфред фон Шольц не збирався надовго затримуватися у Хемніці, але у підсумку працював там впродовж 12 років. У 1886 році вирушив за новим досвідом до Вроцлава, де і розпочалася його професійна кар’єра, яка увійшла до історії.
Нова робота
У Вроцлаві до 1886 року інспектором міського будівництва працював Ріхард Егер. Його не дуже запам’ятали й самі містяни, і історики про нього пишуть дуже мало. Загалом людина просто виконувала свою роботу без ініціативи, за що і була звільнена.
Чи так воно було, чи ні, але саме тоді Егера звільнили й на цю посаду запросили Альфреда фон Шольца. На цій посаді креативному архітектору спочатку було нудно, адже в основному його очікувала паперова робота. Трохи згодом він почав пропонувати свої проєкти міській владі, які бралися в розробку.
Та це все одно було не роботою його мрії. Навіть існують записи, де Альфред фон Шольц роздумував над тим, аби змінити місце роботи, але до влади прийшов Георг Бендер, який зумів переконати Шольца залишитися у міській раді.
З новим мером веселіше
У 1891 році бургомістром Вроцлава став Георг Бендер. Новий очільник міста одразу ж повідомив про свої наміри великої розбудови. У 1893 році помирає радник міського голови з питань комунального будівництва Олександр Кауман. Альферд фон Шольц одразу ж повідомив про свої наміри очолити цю посаду.
Георг Бендер приймав рішення майже рік. Лише у 1894 році міська рада обрала Шольца радником. Паралельно архітектор очолив Геометричну канцелярію магістрату (узагальнена назва органів станового міщанського самоврядування і суду в деяких європейських державах).
Перед фон Шольцом Бендер поставив дуже багато завдань. Перш за все потрібно було регулювати виникнення кварталів для забудови нових районів міста. Також архітектору було доручено розробити систему підземної комунікації (йдеться про водопровід та каналізації).
Масштабні проєкти міста
Альфред фон Шольц у 1897 році отримав доручення спроєктувати будівництво міського порту. Ба більше, сам архітектор у підсумку очолив хід будівництва. У 1902 році у Вроцлаві відкрили міський порт, який вважався одним із найбільших проєктів тих часів.
У 1905 році розпочав проєктування Грюнвальдського мосту. Це підвісний міст через річку Одру, який з’єднав центр міста із житловими районами східного Вроцлава. Його зробили з клепаної сталевої конструкції, а несучі елементи з клінкерної цегли облицьованими гранітом. Альфред фон Шольц до Другої світової війни не дожив, то ж не побачив, що міст під час облоги Вроцлава впав і його потрібно було відновлювати.
У 1912 році Георг Бендер пішов у відставку з посади бургомістра Вроцлава. Альфред фон Шольц продовжив працювати на посаді, але вже тоді Європу очікувала Перша світова війна.
Фон Шольц дуже болісно переживав часи Першої світової війни. Все гадав, що фронт може зачепити місто. Подейкують, що Альфред фон Шольц навіть розробляв проєкт відбудови Вроцлава, якщо його зачепить війна. Були розроблені проєкти нових мостів та адміністративних будівель. На щастя, активні бойові зіткнення оминули місто і йому вдалося уникнути серйозних руйнувань. А проєкти лишилися на пам’ять.
Робота після війни
Архітектор після війни залишився у Вроцлаві. У 1918 році став головою Асоціації вищих технічних чиновників німецьких міст. У самому ж місті посаду радника розформували, а фон Шольца назначили начальником управління містобудування при міській раді. Тобто з’явилася посада головного міського архітектора.
На цій посаді Альфред фон Шольц працював до самої пенсії. За цей період продовжив проєктування важливих для міста транспортних розв’язок. Стосувалося це здебільшого мостів.
Вже у 20-х роках минулого століття фон Шольцу стало працювати важче. Спочатку помер його давній друг та заступник з будівництва Матіас Вірц, а радник управління Макс Берґ залишив свій пост. 30 вересня 1924 року Альфред фон Шольц також подав у відставку через вихід на пенсію.
На цю посаду фон Шольц зарекомендував свого учня та давнього працівника Гюнтера Трауера. Кандидатура була погоджена і новий очільник управління перейняв роботу від свого вчителя.
Альфред фон Шольц залишився жити у Вроцлаві. Помер 17 березня 1934 року у місті, яке для нього стало рідним.
Відзнаки
Альфред фон Шольц усі свої нагороди отримав вже під час роботи у Вроцлаві. У 1904 році був нагороджений орденом Червоного Орла. У 1916 році отримав почесне звання таємного будівельного радника.
Вже після виходу на пенсію міський уряд відзначив його корисну будівельну діяльність і визнав Альфреда фон Шольца почесним громадянином Вроцлава. У 1926 році здобув ступінь почесного доктора Вроцлавського технологічного університету.