Місцеві вибори є однією з найважливіших складових демократичного процесу. Вони дають громадянам можливість безпосередньо впливати на розвиток свого міста чи села, обираючи представників, які прийматимуть рішення на місцевому рівні, пише сайт wroclawyes.eu.
Місцеві органи влади відповідають за багато аспектів, що безпосередньо впливають на щоденне життя: інфраструктура, громадський транспорт, охорона здоров’я, освіта, благоустрій та комунальні послуги. Обираючи місцевих депутатів та мерів, ми маємо можливість обрати тих, хто поділяє наші пріоритети й готовий працювати на поліпшення умов у нашій громаді.
Вибори дозволяють громадянам захищати свої власні інтереси та інтереси своєї громади. Чи це стосується поліпшення якості доріг, створення нових парків, відкриття дитячих садків або розв’язання проблем зі сміттям – участь у виборах дає змогу обрати тих, хто найкраще представлятиме ці інтереси.
На місцевих виборах часто голосує менше виборців порівняно з загальнодержавними виборами, тому кожен голос має вагоме значення. Це означає, що участь кожного громадянина може суттєво вплинути на результати виборів і, відповідно, на розвиток громади.
Виборча система у Польщі
Перші парламентські вибори у Польщі відбулися 26 січня 1919 року. Тоді обирали перший Сейм Речі Посполитої. Офіційно ці голосування вважаються першими вільними виборами в історії Польщі. До такого сценарію не були готові польські комуністи, які бойкотували право демократичного обрання парламенту.
Органи місцевого самоврядування спочатку обиралися за поданням одного-єдиного списку кандидатів. Централізовано подавався список партій і вже на підставі всенародного голосування обиралася місцева влада. 27 травня 1934 року подібним чином обрали депутатські корпуси у 341 місті.
Згодом система виборів змінилася. Висувати свої кандидатури могли місцеві партії. Також обирати потрібно було і міських голів. До 2018 року місцевий депутатський корпус та голова обиралися на 4 роки, а вже після цей термін збільшився на 5.
Вибори у Вроцлаві на початку XX століття
Найуспішнішим мером міста у XX столітті вроцлавці вважають Георга Бендера. Він зробив дуже багато для економічного розвитку міста, але на цю посаду обирався не народом, а був призначений королем Пруссії.
Після Другої світової війни Вроцлав повернувся у склад Польщі й місцева влада вже обиралася за новим законом. Післявоєнний мер Герман Гартман був призначений центральною владою 7 травня 1945 року. І це був дуже цікавий момент, адже ще до завершення війни у Вроцлаві був обраний народний мер Болеслав Дробнер. Датований цей вибір 15 березня 1945 року. Проте ні Герман Гартман, ні Болеслав Дробнер на своїх посадах довго не затрималися.
У червні 1945 році до влади у Вроцлаві прийшла партія Робітників. Мером став її представник Александр Вишневській, який послужив місту два роки та передав владу своєму заступнику Броніславу Купчинському.
Першим мером, якого не обирали за єдиним списком у Вроцлаві, став Рафал Дуткевич. Він був самовисуванцем, але його підтримувала на той момент партія “Громадянська платформа”, яка була конкурентом на виборах чинній партії президента Леха Качинського.
Любов до партії Дональда Туска
“Громадянська платформа” була створена 24 січня 2001 року. Одним із лідерів партії тоді був Дональд Туск. Команда складалася з молодих та амбітних політиків, які потроху завойовували серця поляків.
Мер Вроцлава з 1990 по 2001 рік Богдан Здроєвський вирішив йти до Сейму Польщі за списком партії “Громадянська платформа”. Він підтримав і кандидатуру Рафаеля Дуткевича на посаду міського голови. Також “Громадянська платформа” висунула кандидатів у міські депутати. У списку опинилися відомі активісти Вроцлава, культурні діячі та спортсмени.
Містяни дуже радо прийняли нову партію і відали мінімальну перевагу на виборах саме їй. Рафаель Дуткевич також виграв вибори, але не беззаперечно. У 2002 році міські вибори пройшли у два тури. Ставши мером міста та маючи підтримку парламенту, Дуткевичу потрібно було переконувати вроцлавців у правильному виборі.
Вже вибори у 2006 році довели, що Дуткевич із командою на своєму місці. Партія “Громадянська платформа” отримала найбільше депутатських мандатів, а за Рафаеля Дуткевича проголосувало 84% населення. Наступні чотири роки для Вроцлава супроводжувалися економічним розвитком. Насамперед це було зумовлено тим, що місто було обраним для проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Міська влада кинула усі зусилля для того, аби перетворити Вроцлав на туристичну родзинку. Прихильність до партії зростала і на виборах 2010 року “Громадянська платформа” знову здобула перемогу. Рафаель Дуткевич переміг із великою перевагою на міських виборах і заступив на третій термін головуванням міста.
Позиції міської влади у Вроцлаві зміцнилися після того, як кандидат від “Громадянської платформи” Броніслав Коморовський здобув перемогу на дострокових президентських виборах. Тут свою роль зіграли трагічні обставини, адже президент Лех Качинський загинув у авіатрощі під Смоленськом.
Успішне проведення Євро-2012 та продовження політики економічного розвитку міста дозволили Рафаелю Дуткевічу вчетверте виграти місцеві вибори. “Громадянська платформа” перемогла, але трохи втратила позиції. Все одно це дозволило команді продовжити задумане.
Зміна президента знизила популярність партії
У 2015 році перемогу на президентських виборах здобув Анджей Дуда від партії “Право та справедливість”. Попри це, Дональд Туск залишився на посаді прем’єр-міністра через велику присутність членів партії у Сеймі. До міських виборів залишалося ще три роки.
У Вроцлаві Дуткевич продовжував працювати не змінюючи політичних напрямків. Вроцлав у 2016 році стає культурною столицею Європи. Це звання ще більше привернуло уваги до міста туристів. Економічний настрій у Вроцлаві значно зріс. Рейтинг Дуткевича лише зростав, але у 2018 році він йти на місцеві вибори не бажав через можливість зайняти місце в уряді Дональда Туска.
Така новина погіршила рейтинги “Громадянської платформи”. Рафаель Дуткевіч підтримав самовисуванця Яцека Сутрика, за якого у підсумку закликали голосувати й члени партії Дональда Туска. Сутрик переміг на виборах з результатом 50,02%. Лише 0,3% дозволило Яцеку Сутрику уникнути другого туру місцевих виборів. Погіршилося становище і на партійному рівні. Депутати “Громадянської платформи” вже не мали переваги у міській раді.
У 2023 році у Польщі повинні були відбутися вибори на всіх рівнях. Через це Сейм проголосував за відтермінування місцевих виборів до квітня 2024 року. На посаду міського голови знову висунув свою кандидатуру Яцек Сутрик. Політологи пророкували йому поразку на виборах і запевняли, що “Громадянській платформі” у Вроцлаві треба буде посунутися.
До виборів Яцек Сутрик отримав підтримку ще двох партій, із якими була створена ще у 2018 році “Громадянська коаліція”. У першому турі міських виборів Яцек Сутрик отримав найбільшу кількість голосів, але 50% поріг не набрав. У другому турі суперником Сутрика була представниця партії “Польща 2050” Ізабелла Боднар. Більшість жителів міста проголосувала за чинного мера.
А от “Громадянська коаліція” отримала аж 23 мандати у депутатському корпусі міської ради. Президентська партія Анджея Дуди має лише 8 представників у Вроцлавській міській раді.