“Будь-яка жінка, яка розуміє проблеми, які виникають під час керування будинком, може зрозуміти проблеми, які виникають під час керування країною”, – це цитата “залізної леді” Маргарет Тетчер, яка змінила уяву суспільства про жінок в політиці.
В це дуже важко повірити, але ще два століття тому у світі жінки не мали виборчого права. Жінкам не тільки було заборонено обиратися на різні політичні посади, а й самим обирати представників уряду, пише сайт wroclawyes.eu.
Про реалізацію виборчого права для жінок почали говорити у середині XIX століття. Такі реформи мали революційне значення, адже саме ці процеси дали початок рівним правам для жінок у цивілізованому світі. У зв’язку з цим багато політиків почало блокувати такі ініціативи, продовжуючи принижувати професійні здібності жінок.
Лише у 1893 році у Новій Зеландії дозволили голосувати 21-річним жінкам. Це сталося після масштабної агітаційної кампанії, яку організували новозеландські суфражистки на чолі із Кейт Шеппард. Парламент країни проголосував тоді за надання жінкам виборчого права без можливості висувати свої кандидатури на виборні посади.
У 1902 році аналогічне рішення прийнято було в Австралії. Право брати участь на виборах у країні надали лише білошкірим жінкам. Через чотири роки у Фінляндії прийняли закон, який давав виборче право усім повнолітнім жінкам. Крім цього, фінські жінки могли не лише йти на голосування, а й висувати свої кандидатури на політичні посади.
Перед Першою світовою війною аналогічний фінському закон був прийнятий у Норвегії, Данії та Ісландії. Вже після війни виборче право для жінок реалізували у Німеччині, Нідерландах, Швеції, Люксембурзі та Бельгії. У 1920 році виборче право введено у США, Чехословаччині, Австрії, Угорщині.
Виборче право у Польщі
До початку XX століття Польща, яка не мала своєї незалежності, нічим не відрізнялася від інших європейських країн. Лише після Першої світової війни тимчасовий очільник держави Юзеф Пілсудський видав декрет “Про проведення виборів до Законодавчого Сейму”. Жінки у Польщі отримали можливість балотуватися у парламент.
Вже 26 січня 1919 року вибори у парламент стали революційними у Польщі. У парламент потрапило вісім жінок. Це був маленький відсоток від усього сейму, але все одно вважався великим успіхом у подальшому політичному житті країни.
Сильна жінка сучасної політики
Агнешка Дзєм’янович-Бонк народилася 20 січня 1984 року у Вроцлаві. У рідному місті закінчила середню школу імені Адама Міцкевича, а далі продовжила навчання у Вроцлавському університеті. Після здобуття вищої освіти розпочала працювати у Центрі соціальної думки імені Фердинанда Лассаля у Вроцлаві, але вже через кілька місяців роботи переїхала до Варшави.
У столиці Польщі Агнешка працює асистенткою у Науково-дослідному інституті освіти. Тут почала досліджувати усі проблеми освіти у формуванні соціальної думки. Виступала за створення дитячих садків у сільській місцевості.
На початку жовтня 2016 року Сейм Польщі проголосував у першому читанні за законопроєкт про повну заборону абортів і введення кримінальної відповідальності за їх здійснення. Агнешка Дзєм’янович-Бонк разом з однодумцями розпочали протест проти заборони абортів, який у країні назвали “Чорним протестом”.
Активна позиція майбутньої жінки-політикині дозволила їй стрімко стати лідеркою партії “Разом”. У 2018 році отримала свій перший досвід участі у виборах у Сейм Польщі. Але партія “Разом” набрала трохи більше одного відсотка голосів, і до парламенту не потрапила.
DiEM25
У 2015 році колишній грецький міністр фінансів Алексіс Ципрас створив загальноєвропейський політичний рух Democracy in Europe Movement. Через свій активізм Агнешка Дзєм’янович-Бонк стала членкою цього руху. Офіційно рух і його членів було представлено 9 лютого 2016 року у Берліні, а згодом у Римі.
У 2019 році Агнешка була обрана членкою координаційної групи руху DiEM25. Організація критикує антикапіталізм, існуючі інститути Європейського Союзу за недемократичність, бюрократизм. Однодумці Democracy in Europe Movement виступають за реформи у політиці та за незалежний парламент.
Політичний рух мав намір брати участь у виборах до Європарламенту 2019 року. Під це у кількох країнах були створені партії MERA25. У Греції представники цієї партії навіть пройшли у парламент країни. Агнешка Дзєм’янович-Бонк на той момент була членкою партії “Разом”, яку залишила напередодні виборів до Європейського парламенту через неприйняття стратегії партії.
Вибори 2019
Агнешка Дзєм’янович-Бонк, залишивши партію “Разом”, працює над громадськими ініціативами країни. Здебільшого вони всі направлені на подолання кризових питань освіти. У квітні 2019 року ініціатива під назвою “Вроцлав підтримує вчителів” переросла у загальний страйк в освіті. Дзєм’янович-Бонк, яка висловила підтримку Профспілці вчителів Польщі (організатори страйку), заручилася підтримкою з боку педагогів країни.
Згодом Агнешка Дзєм’янович-Бонк стає кандидаткою на парламентських виборах у списку “Демократичного лівого альянсу”. У списку йшла у Вроцлавському окрузі, а так у майбутньої депутатки була шалена підтримка. Здобувши беззаперечну перемогу із 14 257 голосами, вона здобула мандат депутатки 9-го скликання Сейму Польщі.
У Сеймі Агнешка Дзєм’янович-Бонк стала членом Комітету у справах Європейського Союзу та питань освіти, науки та молоді, а також очолила Парламентську групу з питань безпеки дорожнього руху.
Вже у березні 2020 року депутатка зосередила свою роботу на ініціативах з подолання пандемії COVID-19. Були створені центри підтримки працівників, які постраждали від економічної кризи та нечесних роботодавців. У підсумку вона розширила свою діяльність до цілого Офісу громадського втручання, який продовжив роботу підтримки соціально вразливої категорії населення.
Вибори 2023
Агнешка Дзєм’янович-Бонк стала співголовою передвиборчого штабу Роберта Бєдроня, який займав активну позицію у підтримці ЛГБТ-спільноти. Вибори президента були програні, але політичне життя продовжилося. Вже у 2021 році Бонк приєдналася до партії Бєдроня “Лєвіца”. Разом із командою однодумців почала готуватися до парламентських виборів у 2023 році.
Вже у складі нової партії Агнешка Дзєм’янович-Бонк балотувалася не у своєму рідному Вроцлаві, а у Гдинському окрузі. Проте популярність політичної діячки була високою на території усієї держави. Тому на виборах вона отримала 30 631 голос, і беззаперечно стала вдруге депутатом польського Сейму.
Другий термін у Сеймі для Дзєм’янович-Бонк став успішнішим стосовно власної кар’єри. 12 грудня 2023 року її було обрано міністеркою сім’ї, праці та соціальної політики в третьому уряді Дональда Туска. Також президент країни призначив її членкою Ради соціального діалогу.
“Лєвіца”
Партія, яку представляє Агнешка Дзєм’янович-Бонк, сповідує демократичну політику. Вона була створена у 2019 році шляхом об’єднання партій “Союз демократичних лівих сил”, “Весна” і “Ліві разом” у коаліцію. Вже згодом до нового політичного об’єднання увійшли політичні сили “Твій рух” та “Феміністична ініціатива”.
На виборах у 2023 році партія “Лєвіца” отримала 2 мільйони 319 тисяч 946 голосів. Такий результат дозволив партії отримати 49 місць у польському Сеймі. Партія активно відстоює права ЛГБТ-спільноти. Вони висловлюють протест проти заборони абортів у Польщі.