Коли в Польщі були комуністичні часи, пише сайт wroclawyes.eu, вони мали небагато повноважень і мало що могли змінити на краще самостійно, що добре видно на прикладі мера Станіслава Апознанського. Але коли Польща обрала інший курс, у кожного з міських управителів були свої ідеї щодо того, чого потребує їх улюблене рідне місто. Як саме змінювались пріоритети мерів Вроцлава з 1990-х років? Подивімось.
Богдан Здроєвський (1990–2001)
Якщо говорити про Богдана Здроєвського, то він активно вів комунікацію з громадянами свого міста – відповідав на їх листи, телефонував, давав інтерв’ю на радіо й телебаченні. Це свідчило про його бажання відновити довіру до влади в період переходу від комунізму до демократії. Можливо, хтось спише це на те, що часи були такі, але погодьтесь, не в усіх містах демократичних країн була подібна комунікація.
Другий момент, який, напевно, згадають очевидці, – модернізація історичного центру. Здроєвський ініціював масштабну реконструкцію Центрального ринку, перетворивши його з непривабливої площі на представницький майданчик. Встановлення фонтану Zdrój стало частиною його стратегії для підвищення престижу міста.
Звичайно, комунікують з виборцями, щось будують майже всі очільники міст. Проте в Здроєвського була особливість, яка в декого викликала особливу повагу. Це заведено називати кризовим менеджментом. У 1997 році криза сталася через масштабну повінь. Коли Одра заливала місто, Здроєвський особисто брав участь у рятувальних роботах. Це допомогло мешканцям Вроцлава зрозуміти, що він не боїться небезпечних і брудних завдань.
Якщо ж говорити про пріоритети Здроєвського, то основною задачею було перетворення Вроцлава з комуністичного міста на класичне європейське. Саме тому цей мер Вроцлава старався почути думки мешканців і зробити обличчя міста більш сучасним.
Рафал Дуткевич (2002–2018)
І от комуністичне місто стало повністю європейським. Настав час шаленого розвитку технологій. Що ж було далі, коли до влади прийшов Рафал Дуткевич?
Дуткевич зробив акцент на масштабних будівельних і культурних проєктах: Capitol, CH Renoma, Kino Dolnośląskie, Most Rędziński, Sky Tower, Stadion, Narodowe Forum Muzyki тощо. Міська інфраструктура структура була модернізована згідно з вимогами часу.
Наступний крок – організація міжнародних подій. Під керівництвом Рафала Вроцлав став ареною численних культурних і спортивних заходів: Ніч музеїв, Міжнародний фестиваль “Нові горизонти”, EURO-2012, “Європейська столиця культури”, The World Games.
Як оцінювати такі дії? Деякі аналітики схиляються до думки, що вони підняли імідж міста на міжнародній арені. Інші вважають що в певних галузях витрати були надмірними. Однак варто визнати, що без них Вроцлав не зміг би конкурувати з найбільшими європейськими містами за право приймати чемпіонат Європи з футболу чи стати культурною столицею.
Підсумуймо стосовно пріоритетів. Основною метою Дуткевича було створити сучасну європейську метрополію. Для цього потрібно було проводити активну інвестиційну політику, що охоплювала як інфраструктуру, так і культурну галузь.
Яцек Сутрик (з 2018 року)
Наступний мер Вроцлава виріс у нашому місті та має з ним і його громадою тісні зв’язки. Його кар’єра в соціальних службах (робота в центрі допомоги та Департаменті соціальних питань) наклала свій відбиток – пріоритетом була передусім соціальна політика.
Сутрик активно використовував соціальні мережі для спілкування з громадянами, хоча схоже, що відкритість була обмежена тими, хто поділяє його погляди. Але можна відзначити принаймні зміну способів взаємодії влади з мешканцями в епоху цифрових технологій.
Дехто може пригадати Сутрику історію з котом Вроцеком у кабінеті мера. Цього чотирилапого друга підібрали на автовокзалі і на деякий час привели в офіс. Згодом Яцек Сутрик вирішив, що такий пухнастий компаньйон не підходить для постійного перебування в кабінеті. Присутність кота була короткочасною і символічною, але підкреслила турботу про права тварин.
Сутрик за роки перебування на посаді продемонстрував, що орієнтується на розвиток соціальних служб, підвищення якості життя мешканців і використання сучасних цифрових технологій для комунікації з громадськістю, зберігаючи при цьому традиції місцевого самоврядування.
Хронологія подій
Отже, Вроцлавом з 1990-х керували люди, які мали чітко виражену програму розвитку, яку вони реалізовували крок за кроком. Звичайно, якісь непередбачувані події вносили свої корективи. Однак той факт, що станом на 2025 рік кожен мер правив не один термін, підтверджує високий рівень довіри до них із боку виборців. Але як усе було?
- Відновлення історичної ідентичності. Перші вільні вибори 1990 року дали поштовх до відновлення історичних символів міста.
- Адаптація до трансформації економіки. Зміни в економічній структурі у Вроцлаві були проведені доволі безболісно. Відтоді традиційні великі державні підприємства швидко замінювалися приватними структурами, а промисловість орієнтувалася на сучасні сектори (мотори, фармацевтика, новітні технології).
- Розвиток інфраструктури. Влада міста впроваджувала масштабні проєкти з модернізації інфраструктури – транспортної системи, архітектури тощо.
- Підвищення культурного й міжнародного статусу. Місто активно використовувало важливі події для зміни свого іміджу.
- Були створені стратегічні проєкти в галузі розвитку інфраструктури та бізнесу.
- Підтвердження статусу метрополії. Протягом десятиліть влада міста активно працювала над перетворенням Вроцлава на сучасну європейську метрополію – місто стало одним із лідерів у залученні іноземних інвестицій і модернізації транспортної системи.
Після 1990 року пріоритети мерів Вроцлава поступово еволюціонували від підтвердження історичної ідентичності та культурного спадку до активного впровадження економічної, інфраструктурної та культурної модернізації.
Які пріоритети можуть бути у Вроцлава тепер?
А тепер спробуймо зазирнути в майбутнє. Куди Вроцлаву розвиватися надалі? Чи все вже зроблено? Проблеми, звісно є, але чи буде якась послідовність і чітка стратегія в їх подоланні?
За словами Ізабели Боднар, конкурентки мера Сутрика, майбутні пріоритети міста мають ґрунтуватися на інтеграції новітніх технологій і модернізації міської інфраструктури. Вона стверджує, що сучасні проблеми вимагають впровадження цифрових рішень для оптимізації управління.
Але також пані Боднар приділяє особливу увагу до підвищення якості соціальних послуг і збереження культурної спадщини. Цікаво, що, як помітили журналісти одного видання, у її програмі шість ключових напрямків, з яких чотири, схоже, були згенеровані за допомогою ChatGPT. Імовірно (хоча це лише здогадки), Ізабель уже активно використовувала інновації у формуванні свого бачення стратегії.
Так чи інакше, майбутнє Вроцлава має поєднувати матеріальні інвестиції в транспортну мережу, підтримку сучасного підприємництва та розвиток новітніх технологій зі збереженням і популяризацією культурної ідентичності. Якщо цього досягти, то можна не переживати, що станеться занепад, як це було, наприклад, у 1980-ті роки.