Після Другої світової війни місто Вроцлав було зруйноване на 70-80%, численні будівлі були знищені або серйозно пошкоджені. Населення міста значно скоротилося через евакуацію німецьких жителів і прибуття польських переселенців зі східних територій, переданих Радянському Союзу, пише сайт wroclawyes.eu.
Місто потребувало реконструкції інфраструктури. Пріоритетним завданням були ремонти транспортної мережі, а також системи електропостачання та водопостачання. Майже повністю була знищена і залізниця у місті, що не дозволяло йому нормально функціонувати.
У підсумку у Варшаві був сформований уряд, який мав забезпечити усі відновлювальні процеси населених пунктів країни. Владислав Гомулка став одним із них. Він був першим міністром відновлених територій. У підсумку за особистий вклад у розбудову Вроцлава був названий почесним громадянином міста. Та крім цього Гомулка має дуже цікаву біографію.
Народився у сім’ї польського патріота
Народився поблизу міста Коросно 6 лютого 1905 року. Тато Владислав був членом Польської соціал-демократичної партії Галичини й вважав себе чистокровним поляком. Після завершення школи Гомулка вступив у професійний технікум на слюсаря.
Перший досвід роботи отримав у рідному місті на нафтовій фабриці. Його підробіток зарахувався у навчальному закладі як практика й у 17 років він отримав диплом слюсаря.
Ще у молоді роки був активним членом молодіжної організації ППС “Сила”. Через кілька років переїхав до міста Дрогобич, де став окружним секретарем спілки. Щоправда, був виключений із неї через постійну критику політики організації.
З роботи Гомулку також вигнали. Працював він на рафінадному заводі. Під час організації робітничого страйку у 1924 році його попросили залишити завод. Далі кілька років Владислава Гомулки супроводжуються переслідуванням поліції через організації мітингів та страйків. Один із таких пройшов на нафтовій шахті у Дрогобичі. Після цього Гомулку заарештували.
Політичні погляди
У 1926 році Владислав Гомулка вступив до нелегальної Комуністичної партії Польщі. Був її активним членом та відвідував кожний партійний з’їзд. Саме тоді був активним членом Профспілки хіміків у Верхній Сілезії (південно-східна частина історичного й географічного регіону Польщі, до якого входить Вроцлав).
У 1932 році організував страйк проти керівництва польської держави й під час арешту отримав важке кульове поранення у ногу. У підсумку суд у Лодзі визнав Гомулку екстремістом та ув’язнив його на 4 роки.
У в’язниці Владислав Гомулка захворів і отримав короткочасну відпустку на лікування. Вийшовши на волю він під вигаданим іменем, виїжджає до СРСР. Лікувався в Криму, а згодом повернувся до Москви, аби закінчити там Міжнародну ленінську партійну школу.
Кілька років прожив у Радянському союзі, а після повернувся до Сілезького округу. Проживав у Хожуві недовго, адже у 1936 році був затриманий поліцією за спробу підготовки державних злочинів. Суд його знову визнав винним і призначив термін покарання у вигляді позбавлення волі на 4,5 роки.
Через три роки попросився на волю через бажання стати добровольцем у комуністичній армії, але заяву було відхилено.
Окупація Німеччини
Війну зустрів у в’язниці. Після агресії Третього Рейху був звільнений та переведений до Варшави, де брав участь у будівництві оборонних укріплень. Саме там знаходить можливість через зелений коридор втекти до радянської окупації. Опинився у місті Білосток і там став керівником притулку для колишніх членів Комуністичної партії Польщі.
Після того, як Німеччина напала на СРСР повернувся до рідного міста Коросно. Там вступив до Польської робітничої партії.Через свою активну позицію був запрошений до Варшави, де очолив представництво центрального комітету Польської Народної Республіки.
Вже у 1943 році активно розвивав рух комуністів у Польщі. Також залучився підтримкою Червоної Армії, яка вже була на переламі ходу війни та планувала наступ на країну. Але згодом політична лінія Гомулки викликала недовіру у Москві. Керівництво з СРСР критикувало партійну програму Гомулки і вважали її відступом від лінії “єдиного фронту”. Все це було зумовлено тим, що Владислав Гомулка висунув гасло побудови Народної Польщі.
Завершення війни та робота в уряді
Після повалення нацистського режиму у Польщі обрали новий Сейм. Владислав Гомулка увійшов не лише як депутат, а й був членом уряду. Зокрема йому доручили відновлювати міста, які були повернуті до Польщі після німецької окупації.
Великих зусиль Гомулка доклав для відновлення Верхньої Сілезії. Зокрема були виділені великі кошти із держави на відбудову Вроцлава, Катовіце та Острави. Усі ці три міста назвали Гомулку почесним громадянином.
Продовжував Владислав Гомулка і свою активну роботу у партії. Був противником репресій проти Комуністичної партії в Югославії. Тоді став посередником між Москвою та Белградом і закликав Йосипа Сталіна скасувати свій наказ.
У 1956 році Гомулку обрали першим секретарем Польської об’єднаної робітничої партії. Саме тоді Владислав Гомулка вступив у переговори стосовно виводу радянських військ з території Польщі. 18 листопада у Москві він домігся значних поступок з радянського боку.
Вже через рік Гомулка здобув загальну симпатію людей під час парламентських виборів. За свою присутність у Сеймі Владислав Гомулка разом із командою провели дуже багато реформ у сільському господарстві.
Не всіх все влаштовувало
Владислав Гомулка двічі пережив замахи на його життя. І якщо у 1959 році вбити хотіли Микиту Хрущова, то вже у 1961 році жертвою міг стати сам Гомулка. Владислав Гомулка хоч і був комуністом, але хотів отримати повну автономію від СРСР. Політик вважав, що Комуністична партія Радянського Союзу має право лише допомагати у деяких питаннях Польщі, але втручатися у внутрішні справи ні.
Також Радянський Союз не влаштовували публічні виказування Гомулки. На зустрічі із молоддю політик заявив, що не може офіційно говорити про Катинський розстріл (узагальнена назва воєнного злочину, масової страти польських громадян, здійсненої органами НКВС СРСР за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва), але він не залишив сумніву, що відповідальність має лягати на СРСР.
У 1965 році між СРСР та Польською Народною Республікою був підписаний договір про дружбу, взаємодопомогу та післявоєнне співробітництво. Гомулка виступав за те, аби Радянський Союз гарантував непорушність кордону на Одрі та Нисі Лужицькій. Можна було припустити, що Владислав Гомулка був дуже хорошим переговорником, адже завжди Варшава отримувала своє.
Негатив від народу
Перебуваючи на посаді першого секретаря, Гомулка спостерігав погіршення економічного стану країни. У 1970 році запропонував підвищити ціни на м’ясні продукти. Одразу ж у Польщі розпочалися соціальні протести, які закінчилися дуже трагічно.
Владислав Гомулка наказав правоохоронцям придушити виступи робітників і це завершилося загибеллю кількох десятків людей. 20 грудня 1970 року Владислав Гомулка був змушений піти у відставку з посади першого секретаря. Згодом Гомулка звинуватив Леоніда Брежнєва у його звільнені.
Пенсія та смерть
Гомулка більше не працював. На пенсії почав писати щоденник, де не боявся описувати всі державні процеси, які стосувалися його діяльності. У 1974 та 1979 роках обирався членом Союзу борців за свободу та демократію.
А у 80-х дізнався, що смертельно хворий. У Владислава Гомулки виявили рак легенів. Помер політик 1 вересня 1982 року. Труну з тілом було виставлено у залі Сейму. На церемонію прощання прийшло дуже багато людей. Поховали Гомулку на алеї Заслужених варшавського цвинтаря. До речі, у тому ж році, але у листопаді, помер і Леонід Брежнєв.