Вроцлав під німецьким пануванням зазнав багато лиха, дуже постраждали від цього найслабші категорії населення. Чи важко було в той період вроцлавським жінкам? Чи стало легше після звільнення від нацистів і повернення території під польську юрисдикцію? Як поводились тут солдати радянської Червоної армії і як поляки? Відповіді читайте далі на wroclawyes.eu.
Зґвалтування. Що відомо з праці Томаша Крушевського?
Вроцлав, населений здебільшого німецькими чоловіками й жінками капітулює в травні 1945 року. Томаш Крушевський з Вроцлавського університету досліджував цю тему й висвітлив її у своїй роботі “Gwałty na kobietach niemieckich w schyłkowym okresie II wojny światowej” (рецензія тут). Він вважає сексуальні злочини проти німкень, зокрема у Вроцлаві, доведеним фактом. Дослідник описує кінець Другої світової війни та перші роки після її завершення.
Солдати різних армій часто відзначаються численними зґвалтуваннями беззахисних жінок. Подібні злочини, як правило, замовчуються пропагандистськими джерелами, але зрештою правда зазвичай вилазить назовні.
Норми міжнародного права, німецькі закони на період Другої світової війни вважали зґвалтування тяжким злочином. Подібні закони були й у Радянському Союзі. Проте влада країни, вочевидь, закривала очі на такі злочини своїх солдатів. Можливо, це пояснюється політичними причинами, адже таким чином військові живили відчуття власної вищості над переможеною армією.
Ґвалтували вроцлавських жінок, вважає Крушевський, не лише радянські солдати, а й представники союзних армій, американці та французи. Трохи менше даних про злочини з боку британських солдатів. Але загалом союзники поводились не краще за червоноармійців. У результаті багато жінок завагітніли, а дехто помер, наприклад вирішивши вчинити самогубство.
Уривчасті дані по Вроцлаву
По Вроцлаву й Нижній Сілезії збереглись, на жаль, лише уривчасті дані про ці злочини озброєних чоловіків. За даними сайту, який розповідає про різні історичні цікавинки, дуже важко визначити відсоток жінок із Вроцлава, які вчинили самогубство через зґвалтування з боку військового або померли внаслідок цього. За скромними підрахунками, загальна кількість зґвалтувань німкень становила 10 мільйонів, а абортів у переможеній Німеччині – 2 млн. Скільки з них припадає на Вроцлав, можна лише припустити.
Елізабет Кунерт – одна з тих, хто став свідком сексуальних злочинів. Вона також із вдячністю згадує одного вроцлавського гінеколога, який віддано доглядав за цими жінками, допомагаючи їм, зокрема, емоційно. Ця жінка не єдина, хто міг розповісти жахливі історії.
Ще одна жінка ділиться, що всі без винятку дівчата піддавалися прямій загрозі зґвалтування. Сексуальний злочин могли зробити й поляки – чи то під час грабунку, чи то на бічних стежках, чи то під час примусових робіт. Відчути наслідки нестримної хтивості з боку розбещених вояків могли практично всі молоді дівчата, які жили у Вроцлаві другої половини 1940-х років.
Відомий також випадок із 19 мешканками будинку № 700, зґвалтованими серед білого дня на очах усього нижньосілезького міста Копанець. Зробили це озброєні поляки у формі поліцаїв.
Також одна жінка, наша сучасниця, розповідає, що дізналась від своєї бабусі, яка приїхала зі сходу до Вроцлава. Вона казала, що радянські солдати ґвалтували і німкень, і польок. А чи робили це поляки? Звичайно, але такі випадки були поодинокими. Також, за її словами, у польській армії на таку поведінку не було згоди начальства, а от у радянській керівництво дійсно дало на це добро.