Готуючись до повітряних нальотів на Бреслау, Гітлер наказав збудувати там підземні бункери, пише wroclawyes.eu. Це була частина плану захисту, який мав стати останньою надією на порятунок. Тема цікава ще й з огляду на те, що дозволяє краще зрозуміти стратегію армії, яка йде до неминучої поразки. Тож обговорімо це далі.
Передісторія
Взагалі-то Вроцлав ріс під землею століттями. До цього долучилися й такі постаті, як імператор Вільгельм II. Усі хотіли або зміцнити місто, або ж метою було будівництво каналізаційної системи. Також підземелля могло стати аналогом льоху, де в прохолодній температурі зберігали продукти, чи навіть торговим майданчиком. Так чи інакше, а система підземних тунелів уже до 20 століття стала тут досить розвиненою.
Спадок другої світової
Коли йшла Друга світова війна, Адольф Гітлер наказав побудувати в Бреслау п’ять окремих укриттів і чотири підземні бункери. Це сталося, коли в 1942 році місто зазнало першого повітряного бомбардування. Так на вулицях Грабішинська, Бялоджевна, Ладна й Олбіньська з’явилися підземні укриття, а під площею Стшегомською мали створити підземні сховища.
Під площею Сольною, де зараз розташовано музей MovieGate, колись існувала каналізаційна система із санвузлами, туди також провели електромережу, облаштували там пральню і кухню. Кімнат у підземному бункері було більше десятка, там під час нальотів радянської авіації могли розташуватися понад 200 цивільних осіб.
Ще один приклад – форт Поляновіце. Це піхотний форт 1910 року з головним укриттям, побудованим у 1891 році. У ході підготовки до облоги міста в 1945 році систему оборони було розширено – добудовано тунелі, стрілецькі позиції та передові положення.
Найдовша ділянка, яка зараз є під поверхнею Вроцлава, має довжину близько 150 м і веде від площі Слов’янської до вул. Чохральського. Тунель можна пройти без проблем і перешкод, хоча варто розуміти, що несанкціоноване проникнення в підвали владою не вітається.
У сучасному Вроцлаві є сотні фортифікаційних споруд, а точніше їх залишків, як середньовічних, так і сучасних (19-20 століть), а також різноманітних підвалів, тунелів, бункерів і сховищ. Навіть сьогодні, прогулюючись парками, лісами чи вулицями Вроцлава, ви все ще можете побачити залишки цих будівель. У середині 1940-х років більшість бункерів і сховищ були адаптовані та розширені радянською армією.
Чи можна сховатися у вроцлавських бункерах сьогодні?
Коли в Польщі проводили інвентаризацію бункерів, то всій країні таких закладів нарахували 62 тисячі. Але у Вроцлаві вони не є чинними, тобто для сховку під час бойових дій не годяться. Деякі в дуже поганому стані, інші ж змінили своє призначення.
Укриття у Вроцлаві можна розділити на 2 види – підземні і такі, що стоять окремо. Переважно вони дістались Польщі у спадщину з часів Другої світової війни. У цій статті ми говоримо про підземні бункери, тому згадаємо, де саме вони є:
- під площею Сольна;
- у форті Поляновіце;
- на площі Новий базар.
Є й інші подібні об’єкти, але це основні. Доля в них усіх фактично однакова. Вони або були забуті, або занепали. Звісно, ці бункери можна відреставрувати, але ніхто цим не займається, поки прямої загрози війни немає. Звісно, розглядати таку ймовірність варто було б – хоча б збоку тої ж Росії. Але поки грім не вдарить… Переважно влада вирішує зробити реконструкцію, змінивши призначення таких об’єктів, зробивши з них, наприклад, музеї або міський архів.
Бункери й укриття у Вроцлаві – у чому різниця?
Термін “укриття” використовується владою Вроцлава більш широко, ніж поняття “бункер”. Укриття може використовуватись як цивільними, так і військовими особами (хоча першими все ж частіше), ними можуть служити укріплені підвали або землянки. Ну а бункер – це фортифікаційна споруда критого типу.