У розпал коронавірусу Москва вирішила не запрошувати польську політичну верхівку на святкування річниці завершення Другої світової. За словами Моравецького, така була відповідь Москви на небажання Польщі погоджуватись з їх наративами. Прем’єр наголошував, що країна не може допустити, аби жертва стала кривдником. Пакт Ріббентропа-Молотова був доказом підготовки агресії проти Польщі. Червона армія не зробила нічого для суверенітету країни, лише нав’язувала полякам комуністичний режим, пише wroclawyes.eu.
Хто є хто
В одному зі своїх численних інтерв’ю пан Моравецький говорив на тему Другої світової та участі Польщі в цьому жахливому протистоянні. Прем’єр певний, що пакт Ріббентропа-Молотова призвів би до агресії проти Польщі, розподілу влади та окупації Литви, Естонії та Латвії. Чимало людей, в тому числі поляків, сповна відчули на собі, що таке репресії.
Пан Матеуш також пригадував, що росіяни часто приписували полякам неналежну повагу до їх участі у Другій Світовій. Втім, все, що Москва принесла зі собою до Польщі обмежилось насаджуванням комуністичного режиму протягом 50 років. Більшість населення країни була проти цього. Червона армія не відстоювала незалежність Польщі, а намагалась її відібрати. Так тривало до 1989 року.
Щодо демонтажу пам’ятників червоноармійцям, Матеуш Моравецький певний, що треба відрізняти шану до поховань полеглих. В Польщі з великою повагою ставляться до могил усіх полеглих у Другій світовій, без огляду на національність. Там прибирають та оновлюють поховання за польські кошти. Про це потрібно пам’ятати, коли мова заходить за демонтаж пам’ятників, які символізують польське поневолення.
До слова, на Парад Перемоги, який проходив у Лондоні, польське представництво також не запросили. Для цієї ситуації Матеуш Моравецький також має пояснення. У Другій світовій польські військові зробили чимало. Вони брали участь в оборонних операціях Франції, Великобританії та воювали спільно зі союзниками до кінця війни. Польський героїзм був підтверджений у численних бойових вильотах та взятті Монте-Казіно.
Європа була втягнута у холодну війну, а поляки потрапили під вплив СРСР. Через це польських героїв не реабілітували. Багато генералів, таких як Сосабовський та Мачек до кінця життя були в еміграції та на важких фізичних роботах. Польських воїнів позбавляли громадянства. Капітан Вітольд Пілецький добровільно здався в Освенцим, аби передати таємну інформацію. Та все, що він отримав від комуністичної влади, – це смертна кара.
Радянський союз та нацистська Німеччина забрали велику кількість життів, в тому числі поляків. Пан Моравецький наголошує, що до місць поховань та колишніх концентраційних таборів польська влада ставиться з особливою шаною. В той час прем’єр занепокоєний долею таких меморіалів в інших країнах. Пан Матеуш залишався напоготові, аби зініціювати викуп цих пам’ятних територій. Це потрібно, аби надати їм необхідний догляд та зберегти цю страшну пам’ять як нагадування для наступних поколінь.
Моменти з біографії
Матеуш Якуб Моравецький народився 20 червня 1968 року у Вроцлаві. Відомий банкір та політик. Обіймав посаду віцепрезидента Ради міністрів, міністра розвитку та фінансів, міністра спорту, міністра цифровізації. Та до 2023 року був прем’єр-міністром Польщі.
Батько Матеуша – фізик та опозиціонер із партії Бойова солідарність. Родичі матері походили зі Станиславова (Івано-Франківськ) та з часом переїхали до Вроцлава. Можна сказати, що політична діяльність Моравецького почалась із 1979 року. Тоді він брав участь у друкуванні підпільної газети “Вісник Нижньої Сілезії”. Працював у таємній друкарні, що у Вільчині Лісному, недалеко від Вроцлава.
Також Матеуш був учасником опозиційної діяльності. Хлопець активно замальовував надписи на стінах, зривав прапори радянського союзу, поширював підпільні журнали та агітаційні плакати. У 80-х роках Моравецького не один раз затримували та допитували через опозиційну діяльність його батька, який тоді переховувався. Кілька разів хлопця навіть били.
Пан Матеуш до своєї кар’єри політика змінив чимало професій. Він був співзасновником видавничих компаній, керівником та редактором журналу “Два дні”, менеджером з маркетингу та фінансів, проводив дослідження у банківській справі та мікроекономіці. Опублікував “Європейське право” – підручник з права ЄС та економіки та був членом наглядових рад Енергетичного закладу Валбжих і т.д.
У 1998 році працював у банку “Західний, а згодом став його директором. Також був членом Комітету фінансових наук Польської академії наук. Восени 2015 року Моравецький покинув пост президента правління банку Західного та не отримав жодної вихідної допомоги. Свої акції політик продав, коли став прем’єр-міністром.
Тієї ж осені пан Матеуш обійняв посаду віцепрем’єр-міністра та міністра розвитку в уряді Беати Шидло. Весною 2016 року став членом партії Право та справедливість. У грудні 2017 року політика було рекомендовано на посаду прем’єр-міністра через відставку Беати Шидло. Наступного дня президент Анджей Дуда призначив Моравецького на цю посаду. Також він став міністром розвитку та фінансів.
“Чудеса” в Орлені
Восени 2023 року у Польщі була досить неоднозначна ситуація з паливом. У своєму інтерв’ю Матеуш Моравецький пояснював, які “дива” відбувались із цінами на пальне у вересні-жовтні.
Так, на одному фінансовому сайті неодноразово повідомляли, що ціни на пальне у країні були на рівні шести злотих протягом кількох тижнів. Водночас вартість на гуртових ринках навпаки зростала. “Стрибок” відбувся саме на період виборів – 15 жовтня 2023 року. Тож, в інтерв’ю журналісти цікавились у прем’єра, чи такі низькі ціни були створені штучно, у зв’язку з виборами?
На це пан Моравецький відповідав, що справді не розуміє людей. Коли пальне було дешевим – це було погано. В такому випадку, – чого ж домагалась опозиція? Ціни на паливо – справа паливних компаній. На Сході триває війна, яка провокує ріст цін. Втім, у Польщі вартість палива залишається на найнижчому рівні серед європейських країн. Також прем’єр чекав, коли ж опозиція зможе знизити ціни до 5 злотих, адже такі декларації у них також були.
Щодо невиконаних обіцянок пан Моравецький розповідав, що найбільше мук совісті за себе та уряд відчував через житло. Вважав, що основним завданням повинно стати збільшення кількості будівельних робіт. Зокрема, будинків площею 70 кв.м. Тут Моравецький вбачав широке поле для співпраці з опозицією.
Про зміни світогляду
Коронавірус наробив чимало лиха в усіх сферах життя. Також ситуація торкнулась політичної діяльності та показала, хто є хто. Зокрема, у своєму інтерв’ю Матеуш Моравецький пригадував Росію та Китай. Перед обличчям пандемії, здавалось, усі країні повинні згуртуватись та допомагати одна одній. Втім, за словами політика, наївно було вірити, що допомога країн, які прагнуть світового панування, буде цілковито альтруїстичною.
Допомога мала базуватись на забезпеченні якісними продуктами, обміні досвідом та професійною медичною допомогою. Це виключало втручання у сферу внутрішньої політики країн та нав’язуванні їм своєї політики. Пан Моравецький був певний, що ситуація вимагала особливої уваги. Адже таким моментом слабкості, спричиненим пандемією, можливою економічною кризою, могли скористатись недобросовісні політки. А це вже становило б загрозу для безпеки та суверенітету. Польщі, зокрема.
За словами пана Моравецького, пандемія коронавірусу змусила поляків зрозуміти всю крихкість соціально-економічного ладу. Європа виявилась дуже залежною від ланцюгів постачання з інших континентів. Політик певний, слід підтримувати відносини зі згаданими країнами, але це не повинно зачіпати внутрішньоєвропейську солідарність.
Щодо спільної допомоги найбільш постраждалим від пандемії країнам, то потрібен був план Маршала. Він неможливий без європейських інвестицій. Втім, відмінності в економіках країн роблять неможливим застосування єдиного механізму дій. Потрібно ставитись з розумінням до потреб інших країн, аби вони розуміли потреби Польщі. Щодо бюджету, то він планувався так, аби реальна допомога надійшла якнайшвидше до тих, хто її потребує.