Бреслау (Вроцлав) належав до Німецького Рейху після укладення Версальського договору в 1919 році. І, на відміну від значної частини Верхньосілезької промислової зони, яка відійшла до Польщі, воно залишалося під пруссько-німецьким правлінням до 1945 року. До чого призвело жорстоке окупаційне панування? Відповідь – на wroclawyes.eu.
Історичний огляд
У 14 столітті Вроцлав перебував під владою Чехії, Богемії та Угорщини, а в 16 столітті, як і вся Сілезія, остаточно перейшов під владу імперії Габсбургів. Після 30-річної війни, під час якої місто зазнало значних руйнувань, Вроцлав пережив новий період культурного й економічного процвітання.
Сілезькі війни призвели до того, що Бреслау в 1742 році відійшов до Пруссії, ставши столицею провінції. Після створення Німецької імперії в 1871 році, місто перейшло до складу Пруссії-Німеччини. У другій половині 18 століття Польща як держава практично перестала існувати, оскільки її поділили між собою Пруссія, Австрія та Росія. Однак не всі мешканці регіону погоджувались з іноземним пануванням, тому Вроцлав дедалі частіше ставав центром повстань і визвольних рухів.
По суті, весь цей час Вроцлавом керували колаборанти й окупаційна влада; дехто співпрацював з ними, а дехто виявляв свою незгоду з таким станом речей. Ну а після так званого Версальського миру 1919 року Бреслау, як уже зазначалось вище, відійшов до Німецького Рейху. Аж до 1945 року Нижня Сілезія залишалась під пруссько-німецьким пануванням. Понад дві третини міста були зруйновані через те, що Гітлер оголосив Бреслау фортецею. До цього місто не дуже постраждало, але руйнування останньої фази війни були значними й призвели до капітуляції 6 травня 1945 року та повернення Вроцлава до складу Польщі, після чого настав період відновлення.
Але всі ці зміни відбулися внаслідок подій Першої світової війни. Згадаймо деякі з тих подій.
Як вплинула Перша світова війна і що сталося далі
У 1914-1918 роках німецький рейх, як відомо, перебудував свою економіку таким чином, щоб вона служила потребам війни. У Бреслау виникли серйозні економічні проблеми. Контакти з нейтральними країнами були розірвані, а інвестиції припинилися. Серед промислових галузей розвивалися переважно металургія та машинобудування. Матеріали й сировина постачалися здебільшого на фронт.
Кваліфікованих фахівців і робочої сили відчутно бракувало. Водночас економічна стагнація призвела до того, що зростав рівень безробіття. До війни місто вважалось центром торгівлі, але коли вона почалась, сталася криза, бо Вроцлав не мав зв’язків з іншими країнами. Збанкрутували дрібні крамарі, адже бракувало грошей і сировини. Продуктів теж не вистачало, тому, як це часто буває при дефіциті, ціни на них зростали.
У 1915 році влада прийняла рішення про продовольчу розкладку, тобто систему обмежень. Наприклад, були запроваджені продовольчі картки на хліб, борошно, крупи і м’ясо. Через це поширеною проблемою стала нелегальна торгівля. У березні 1916 року було також підвищено тарифи на проїзд у трамваях. Того ж року зросла вартість алкоголю й тютюну.
Влада турбувалась не про те, щоб поліпшити реальний стан речей, а про те, щоб схилити на свою користь суспільні настрої та зібрати якомога більше коштів для фронту. 4-5 березня 1916 року в Бреслау відбулися “Дні жертовності”, метою яких було зібрати гроші для німецького флоту. Для цього організували вистави, продавали пам’ятні медалі й листівки.
Коли Перша світова закінчилась, умови життя були жахливими, а стан здоров’я населення – незадовільним. Багато хто внаслідок війни отримав інвалідність. Щоб повернути хоча б декого з постраждалих до нормального життя, організували курси перевиховання.
У 1933 році, коли до влади прийшли нацисти, розпочалась кампанія, метою якої було стерти польське обличчя Сілезії, змінивши топоніми зі слов’янських на німецькі. Того ж року на площі Свободи цинічно спалили “погані” книги. А під час “Ночі довгих ножів” у Мюнхені було вбито президента поліції Бреслау Едмунда Гайнеса.
У 1938 році Бреслау втратило свій герб, створений імператором Священної Римської імперії. Його замінили на більш німецький зовнішньо. Ну а під час “Кришталевої ночі” 9-10 листопада сталися антиєврейські заворушення. Спалили й пограбували будинки євреїв, а також синагоги.
У період нацистського правління також відбувались чисельні репресії проти польської меншини. Відповідно, поляків у Бреслау ставало щораз менше.
Висновки
По суті, Бреслау став німецьким містом, яке практично втратило своє польське обличчя. Окупаційна влада майже ніколи не дотримувалась інтересів місцевого населення та не враховувала їхні потреби. Вроцлав переживав значні втрати та руйнування під час війн, що зрештою створило важкі умови для тутешніх мешканців. Втрата польської ідентичності, а також репресії та диктаторська політика нацистського режиму призвели до того, що Вроцлав став центром німецької культури. Такі події допомагають краще зрозуміти, за що боролись ті, хто чинив опір чужорідний культурі, хоча в тих умовах це було вкрай небезпечно.