У лютому 1945 розпочалась битва за Вроцлав. Вона тривала до 6 травня. Червоноармійці докладали максимум зусиль, аби оточити місто. Крах німецького фронту змусив Гітлера прийняти ряд заходів. Одним з таких було надати містам в східній частині Рейху загрозливий статус фортець. Так повстав Festung Breslau. На ділі, місто не мало достатньо оборонних споруд та забезпечених гарнізонів, пише wroclawyes.eu.
Festung Breslau
Битва за Вроцлав завершила Другу світову та тривала три місяці. За наказом Гітлера, Бреслау перетворився у столицю сілезького промислового району та важливу фортецею Німеччини (Festung Breslau). Гауляйтер Карл Август Ганке став міським бойовим командиром. Він з 1941 керував Нижньою Сілезією.
19 січня 1945, під натиском радянських військ, східний фронт Німеччини посипався. Мешканці масово втікали з міста. В Бреслау залишалось зовсім небагато чоловіків, тож німецькі солдати компенсували це в’язнями концтаборів.
В місті почали зводити оборонні споруди. Гітлер віддав наказ втримати Вроцлав за будь-яку ціну. Центральна частина міста, через руйнування, перетворилась в летовище. В кінці січня прибув полк німецьких резервістів, для воєнної підтримки. 100 км міста заполонили промислові залізобетонні споруди, а будинки з масивних каменів стали надійним осередком оборони Бреслау.
Вроцлав надійно боронив понад триста мостів через Одер. Річка з її притоками становила останню значну перешкоду для совітів на підступах до Берліна. Сталінградська битва спровокувала те, що Бреслау не переставав готуватись до нападу. Численні опорні пункти, протитанкові укріплення, сполучні ходи між ними, створили глибоку оборону міста. Це робилось з ціллю унеможливити розпад Вроцлава на окремі сектори в ході військових дій.
В місті було багато спостережних пунктів, котрі дозволяли швидко реагувати артилеристам. На дахах знаходились приховані міномети. В будинках розташувались окремі гарнізони. Вони, в разі необхідності, могли поповнити ряди солдатів. Якщо червоноармійці прорвали б оборону, було лише декілька напрямків для руху танків. Вони, звичайно, були добре облаштовані протитанковою обороною.
13 лютого 1945 Червона армія таки взяла в оточення Вроцлав. Розпочалась облога міста.
Вирок для Вроцлава
Падіння Рейху не було неочікуваним. Цьому передувала низка подій, котрі почались у вересні 1944. Капітуляція Фінляндії, захоплення Ріміні, падіння Булоні призвели до того, що генерал-майор Йоганнес Краузе приїхав до Бреслау. Хоч для Німеччини наступні події не мали якогось особливого значення, для Вроцлава то був своєрідний вирок.
Нижня Сілезія довгий час була поза межами бойових дій. Її вважали укриттям Третього рейху. В регіон евакуйовували мешканців зруйнованих війною німецьких міст. Авіація сюди не долітала, бо не бачила важливих стратегічних цілей.
Окрім того, гітлерівська пропаганда якісно робила свою справу. Вроцлавці жили в бульбашці, де німецькі військові справи були успішні, а життя у більш-менш стабільній безпеці. Та 1944 рік зруйнував ці уявлення. Рейх зазнавав поразок, а червоноармійці досягли території довоєнної Республіки Польщі. Крайова армія постійно тероризувала німецький тил.
Львівсько-Сандомирська операція в липні 1944 зруйнувала оборону південно-східної частини Польщі. Радянські війська були вже на Віслі. Німеччина розривалась на два фронти. Тоді лише сліпі фанатики Третього рейху вірили у його непохитність.
Краузе отримав наказ від Гітлера укріпити Вроцлав. І хоч то була досить відома постать, більшу частину війни він знаходився в Греції, а не в осередках бойових дій. Тож, створити Festung Breslau було справжнім викликом для командира. Оскільки Нижня Сілезія була в тилу бойових дій, Вроцлав активно укріплювався лише з початком війни. Роботи Краузе спільно з Ганке мав багато.
До Вроцлава потроху стікались усі розбиті військові частини Сілезії та Польщі. А Червона армія продовжувала тиснути. До кінця січня 1945 вроцлавський гарнізон налічував 25 тис. осіб. Між тим, тривала евакуація цивільних. Це було досить проблематично, бо не вистачало авто та потягів.
Містяни великими групами втікали з міста своїм ходом. Оскільки евакуація відбувалась зимою, зледеніла Сілезія не була привітною до втікачів. Багато хто замерзав, хворів та гинув від виснаження. Так, 9 лютого червоноармійці захопили останню залізничну колію, що вела з міста. У Вроцлаві залишалось близько 115 тис. цивільних.
Облога міста
Взяти Бреслау було завданням маршала Івана Конєва. Місто почали оточувати вранці 8 лютого 1945. На підступах до Бреслау орудували армії генерала Жданова та генерала Глуздовського. Місто опинилось в повному оточенні 14 лютого.
Після цього, бойові дії під Вроцлавом стали, скоріше, локальними. Солдати зосередились, значною мірою, на берлінському фронті. Втім, містяни продовжували жити в жахливих умовах тримісячної облоги.
Упродовж першої половини облоги міста продовжував працювати аеропорт у Гондуві Малому. Так німці могли евакуйовувати поранених чи передавати необхідні припаси. Постачання було ще добре налагоджене, необхідних продуктів залишалось вдосталь.
Втім, запаси швидко вичерпались. Командувач Бреслау Ганке не був хорошою людиною. Паралельно почались арешти та розстріли містян. Люди жили дедалі гірше та потерпали від терористичних дій німецьких солдатів. Бреслау потопав в розпусті та алкоголізмі. Кожен намагався, бодай якось, приглушити тиск страшної реальності та забутись.
Новий командувач Герман Ніхофф зумів зупинити червоноармійців, котрі застрягли на вроцлавських будівлях. Він вберіг також злітну смугу в Гондові. Вона перейшла до Червоної армії лише у квітні. Але успіхи керівництва не скасовували того факту, що Бреслау перетворювався на мертве місто.
Вроцлав потопав в пожежах та руйнуваннях. Німці активно використовували будинки цивільних у вогні, аби зупинити совітів. Часто, закладали там вибухівку. Нацисти застосовували також різні хімікати та газову зброю, яку кидали в підвали будівель.
Також на сучасній Грюнвальдській площі містян змусили будувати злітно-посадкову смугу. За певний час, вона все частіше ставала мішенню радянських військ.
Капітуляція
2 травня впав Берлін, а 6 – здався й Бреслау. За два дні Німеччиною було підписано акт про капітуляцію. Вроцлав, в той час, більше нагадував руїну з купою могил.
5 травня 1945 до радянських військових вийшли німецькі перемовники та попросили про капітуляцію. 6 травня гауляйтер Карл Ганке зумів втекти з Бреслау. Для цього спеціально підготував літак. Втім, вже за тиждень він загадково зник недалеко від Праги.
Бреслау тримав оборону 80 днів в повному оточенні та, врешті, капітулював 6 травня. Герман Ніхофф, котрий командував гарнізоном в місті, особисто підписав документ про капітуляцію Вроцлава. У вуличних боях полягло 5 тис. росіян та 6 тис. німців. Поранених нацистів було близько 23 тис. Червона армія захопила в полон близько 40 тис. солдатів та вищого керівництва. Втім, цивільного населення полягло значно більше.
7 травня Верховний головнокомандувач у Москві видав особливий наказ. В ньому йшлося про святковий салют на честь червоноармійців, які взяли участь у боях за Festung Breslau.